Жителі села Широке, що на Миколаївщині, кілька місяців жили наче в пеклі: через населений пункт проходила лінія фронту [ Редагувати ]

Жителі села Широке, що на Миколаївщині, кілька місяців жили наче в пеклі. Через їх населений пункт проходила лінія фронту. Росіяни хотіли прорвати там оборону ЗСУ і піти на Миколаїв. Сили оборони - не давали і чинили потужний спротив. 

Сьогодні в селі немає жодного вцілілого будинку. Там залишився лише 21 місцевий житель. Історії тих, хто дивом вижив - чула Наталія Сінченко.

Під потужними ворожими обстрілами селище Широке було кілька місяців.

Сергій Пересунько, голова Широківської територіальної громади:

Це були танки, це були САУ, це авіанальоти були. Це були С-300 і Калібри. Щоб ви розуміли, в деякі дні розпочинали з ранку і до вечора постійно були обстріли.

Пані Надія плаче, коли розповідає, який жах викликала ворожа авіація. 

Надія Кашперська, жителька селища Широкого:

Саме страшніше як кричать в таке (хвилюється і сльози) мирне время "воздух". І летить самольот і ти не знаєш, куди тікати. Дрони літали. Хати я своєї боялася… даже спати.

Через селище проходила лінія оборони наших Збройних сил. 

Олександр Куліш, житель селища Широкого:

Тут же нульовка була. Стояло усьо.. по цьому.. по трасі Снігерьовка- Миколаїв.

А рашисти щосили прагнули відсунути позиції українських військових.

Олександр Куліш, житель селища Широкого:

Бувало таке, що за час і по 30 приходів, і бувало за пару часів до 50 приходів. 

Лідія Казмірчук, жителька села Широкого:

Де-небудь в уголку сижу і молюсь, і христюся, щоб вже все минуло.

Надія Кашперовська, жителька селища Широкого:

Такі обстрєли були, ужасні! І бабушкіна хата полетіла на нас, шифер. Чоловік побіг подивитися, каже: синової хати вже немає, криші немає.

Пані Любов дивом вижила під час обстрілів. Її оселя зовсім не придатна для життя - відсутній дах, понівечені стіни. 

Любов Луканюк, жителька селища Широке:

Перший приход пішов сюди у кухню, я там була (показує) - у спальні спала, отдихала. Відкрила глаза і не поняла, що робиться: дим, пиль вся пішла. Цей приход (показує іншу дірку в стелі) був, я була там (показує рукою в інший бік) біля газової плити. Тоже глянула, не поняла, що таке. Виходю, стріляли. 

Місцеві жителі розповідають, що вберегтися було складно. 

Лідія Казмірчук, жителька селища Широкого:

В мене зятя ранило. В цей.. прямо в хату прилетіло. В хаті сидів і його ранило осколки. 

Двох селян ворожі снаряди вбили.

Лідія Казмірчук, жителька селища Широкого:

Якраз обстріл начався, вона вибігла козу завести. І так тільки вийшла і в дворі. Прямо в живіт.

З евакуацією поранених допомагали військові, загиблих місцеві ховали самі.

Сергій Пересунько, голова Широківської територіальної громади:

Під час активних бойових дій тут було небезпечно. Тож ніхто сюди не заїжджав, тому місцевому населенню доводилося самим хоронили.

Спроби захопити селище росіяни робили постійно. 

Олександр Куліш, житель селища Широкого:

Їх ДРГ намагалися прорватися, вдоль канала прориватися, через село, через канал, ну вони не могли прорватися. Через Кобзарці…

Олександр - один з тих, хто весь час перебував в Широкому. 

Олександр Куліш, житель селища Широкого:

Я не хотів, щоб хтось топтався в моїй хаті. 

Інші селяни евакуювалися в безпечніші місця. 

Надія Кашперська, жителька селища Широкого:

Коли вже під кінець стало геть, я вже не змогла терпіти. Я кажу до чоловікові: ну, я боюся, дальше інфаркт або інсульт.

Надії довелося залишити домашніх та свійських тварин.

Надія Кашперська, жителька селища Широкого:

Саме страшніше було оставляти животних. Як виганяли собак, вони не могли понять чого їх виганяють. Кицька, яка жила в хаті, вчепилася в груди. Я її відштовхую, а вона виходить не хоче. Чи випускати свиней, 21 штука, 7 місяців ми кормили свиней, купляли зерно. Ми уїхали.

А коли ЗСУ вигнали окупантів зі Снігурівки, жителі Широкого почали повертатися в рідні домівки. 

Надія Кашперська, жителька селища Широке:

Як приїхали, я так само як показували, що солдати з плєна вертаються, я тоже поцілувала двір свій.

Нині місцеві латають будинки, наводять лад на подвір'ях. А фермери обробляють поля. 

Сергій Пересунько, голова Широківської територіальної громади:

У 22-му році все було посіяне, але взагалі ніхто врожаю не зібрав. На сьогоднішній день фермери активно працюють, повертаються до праці. Під свій страх і ризик виїжджають в поля.

А про пекло, яке влаштовували тут росіяни, ще не один місяць нагадуватимуть зруйновані хати та адмінбудівлі.