В бою під Бахмутом загинув офіцер-десантник на псевдо "Раґнар": як небайдужі підтримали сімʼю та наблизили перемогу (ексклюзив) [ Редагувати ]

В бою під Бахмутом загинув офіцер-десантник Олександр Созанський на псевдо "Раґнар". Аби підтримати його родину, небайдужі переказали родині захисника чималу суму. Йдеться про майже мільйон гривень. Утім, мати бійця не взяла звідти жодної копійки. Все перерахувала на закупівлю сучасних дронів для підрозділу сина. Про це розкаже воєнкор Ігор Левенок.

Дорога життя, скажем так, йдуть, тиснуть, але не получається в них там пройти… Були такі випадки, що настільки була інтенсивна робота, що не витримувала навіть зброя… 

Стомлені… Ніч у Бахмуті була тяжкою. Там від смеркання й до світанку, майже безперервно, хлопці відбивають штурми московитів…

Позивний "Сом",  десантник:

Зараз тактика змінилася, зайшли регулярні війська, десант. Трошки хитріші, але все рівно пруть, пруть і пруть. Але в задоволення працювати. Я бачу свою роботу. Підтримую хлопців, прикриваю…

Бійці кажуть, роботи багато, втім, на цю зустріч вони б вирвалися із самого пекельного пекла. Бо до них приїхала мама… Мама їхнього командира, який загинув у бою з ворогом. 

Я навіть не знаю як вам його описати, це людина, яка заряджала усіх своєю енергетикою, я не знаю як вам це пояснити…

Капітан Олександр Созанський, на псевдо "Раґнар". Командир батальйону роти вогневої підтримки 80-ї бригади ДШВ загинув при обороні Бахмута 17-го лютого.

Тому що це трагедія, втратити чоловіка, батька, сина… А волі не буває безкоштовної, і звичайно, що ці смерті мають змінити головне - свідомість людей. Люди зрозуміли, що таке справжня незалежність і ціна цієї незалежності. 

Воїн живе доти, доки його пам'ятатимуть. Побратими розповідають, Олександр не лише псевдо обрав собі на честь скандинавського воїна Раґнара, а й жив подібно до давніх вояків. Завжди зі своїми солдатами, тренував їх і готував до великої війни.

Одну хвилю ми знищили, наступна - знищили, наступна - знищили і ось це їхня тактика, відповідно, наша тактика, ми відійшли від радянського мислення…

Позивний "Святий" десантник:

Це він створив таку роту, організував такий збитий колектив і стільки скільки ворогів ми знищили, не є так багато таких підрозділів…

Пані Лідія каже, ніколи не відмовляла сина покинути військову справу. Він пішов захищати Україну добровольцем, ще у чотирнадцятому. Намагалася тільки допомогти. Бувало, що зі Львівщини приїжджала у Маріуполь на базу до Олександра. Готувала хлопцям.

Лідія Созанська, мама командира:

Кожен воїн на війні, йому найважливіше ото з дому, розуміння. Мало того, що він воює, він кожен день переживає стільки стресу, стільки втрачає сил, втрачає здоровʼя, і тут йому ще треба викручуватися і рідним щось пояснювати, а це не правильно. Рідні повинні підтримувати, вірити, молитися за нього і допомагати…

Загибель Олександра сколихнула його рідну Самбірщину, і не тільки. Люди воліли підтримати родину. На рахунок мами перерахували близько мільйона гривень! Усе до копійки пані Лідія витратила на дрони, для підрозділу сина.

Коли мені сипатися почали перші кошти на моно і воно в мене так кожен раз аж серце тьохкало. Знаєте, боляче це, це дуже приємно, але дуже боляче, що я збираю. Але це буде діяти як пам'ять про сина…

Чотири дрони, оснащені тепловізорами з оптикою нічного бачення. Прилади не дешеві, але в теперішній війні це зброя, яка може вирішити все.

Щоб ви розуміли, кожного дня за допомогою дронів знищується ворог, не було такого дня ще, щоб ми за допомогою дронів не знищили ворога… Працювати він буде вночі і чітко виявляти позиції… А в нас основна робота вся проходить вночі. Раґнар буде працювати. Так, Раґнар буде працювати…

Так, Раґнар буде працювати. І це каже також молодша сестра Олександра, Уляна, яка тепер пішла служити в його бригаду.

Уляна Созанська, сестра командира:

Мусимо ставати на місця полеглих і працювати далі. Роботи багато і ворогів дуже багато, тож мусимо продовжувати шлях наших воїнів…

Нині підрозділ капітана Созанського продовжує боротьбу на найгарячішому напрямку фронту. У фортеці Бахмут…

Ігор, командир підрозділу 80-ї бригади ДШВ:

В моєму житті був момент, коли я був поранений і під час цих подій капітан Созанський здійснив мою евакуацію, тобто вивіз мене з поля бою, за рахунок чого врятував мені життя. І це дуже символічно, що я отримав цей дрон. Цей дрон буде виконувати конкретні завдання за призначенням, знищувати противника і наближати нашу перемогу кожного дня…