У Луцьку медики роблять надскладні операції захисникам [ Редагувати ]

Вони проводять в операційних 24 години на добу. Українські медики впевнено тримають свій фронт. Й за рік повномасштабного вторгнення - значно виросли в професійному плані. Роблять надскладні операції - рятують навіть тоді, коли, здавалося б, надії немає.

Наш наступний сюжет із Луцька. Тамтешні медики проводять дивовижні операції нашим захисникам. Роблять все можливе, аби вберегти їх від ампутації. 

Володимира поранило у ногу неподалік Авдіївки. Йшов запеклий бій, коли чоловік разом із побратимами потрапив під мінометний обстріл. Один з уламків потрапив Володимиру у ногу.

Володимир, військовослужбовець Збройних сил України:

Стояв на СП-шці, о 3-ій ночі, в районі Красногорівки, прилетіла міна ця раптова. Я не чув ні входу, ні виходу. Мабуть, щось прив'язали. Усе було швидко. Нормальні хлопці, всі гарно воювали, усе, що могли, те робили.

Згодом з'ясувалося - Володимир отримав тяжку травму.

Володимир, військовослужбовець Збройних сил України:

Дочекалися 6 години, нас змінили. Нога просто боліла, ніхто туди не ліз, я не думав, що настільки серйозно. Це вже коли на місце прийшов, я побачив, що в мене надколінник розбитий.

Надколінник довелося видалити. А отвір закрили м'язом. Таку процедуру волинські хірурги запровадили нещодавно, вона сприяє якнайшвидшому заживленню.

Микола Пемпко, керівник напряму "Хірургія кисті":

Є ознаки того, що м'язевий клапоть живий, оскільки він скорочується під час подразнення. Шкірні клапті фіксовані, вони набувають синюшного кольору. Це є однією з ознак хорошої фіксації.

За кілька місяців на Володимира чекає протезування.

Думаю, поправлюся, ще повернуся, допоможу товаришам.

Олександр був поранений під час ворожого артобстрілу. Уламками мало не відірвало кисть.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Ми вдвох з побратимом якраз з окопу вилізли, хотіли за завданням трошки розвідати обстановку, саме в цей момент приліт.

Крім Олександра, тоді поранило ще трьох бійців. Один залишився неушкодженим. Усі разом захисники йшли на точку евакуації.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Я пішки йшов десь кілометр, а тоді приїхала евакуаційна машина й забрала.

Щоб зберегти Олександру кисть, спершу встановили цементний імплант з антибіотиком. Нині ж її нарощують. Для цього фрагменти тазової кістки вживляють у руку. Якщо все буде добре, то за півтора місяця пацієнта очікує відновлення сухожилків.

Михайлові робитимуть одразу три операції. Йому окупанти прострелили обидві руки. Одну - наскрізь. Чоловік був тяжко поранений, коли боронив Мар'їнку. Першу допомогу надали побратими.

Михайло, військовослужбовець Збройних сил України:

Це була темна ніч, це було по 12-ій годині, кількості ми точно не знаємо, тільки бачили переміщення. Допомогу відразу отримав, тобто накладені були турнікети.

Куля пошкодила судини у руці та призвела до тромбів. Тому спершу судинний хірург видалив згустки крові.

Степан Курач, судинний хірург:

Видалили тромби, отримали хороший кровотік і відновили кровопостачання кінцівки. Артерія зашита. Зараз ортопеди займаються відновленням кісткової структури.

На другому етапі травматологи почали збирати пошкоджену кістку. Задля цього використовують новітній рентген-апарат.

Тут набагато краща якість зображення, набагато легше ним управляти й маніпулювати.

А пластичні хірурги мають закрити рану. Такі операції медики нині виконують мало не щодня.

Микола Пемпко, керівник напряму "Хірургія кисті":

Закінчується ще один робочий день в операційній. Рани нетипові, це бойові рани з масивним ураженням кінцівок, з дефектами шкіри, м'яких тканин, сухожилків, кісток. Ми намагаємося максимально відновити здоров'я та функцію цих кінцівок.

Найкраща подяка для лікарів - бачити, як одужують пацієнти. Вже наступного дня після операції Михайло показує прооперовану руку.

Михайло, військовослужбовець Збройних сил України:

Бачите, рука ціла. Колись була через неї дірка, як одна гривня, наскрізь дивився. Зараз - чудово зашили!