Стрілецькі бої тривають під Вугледаром: як захисники боронять місто [ Редагувати ]

А на фронті - важкі й запеклі бої. Наші захисники тримають Вугледар вже котрий місяць. І хоча росіяни зменшили тиск на місто, від намірів його захопити - не відмовились. Про ситуацію на Вугледарському напрямку - у матеріалі Станіслава Кухарчука.

Так виглядає і звучить Вугледар. Попри невдалі спроби росіян взимку захопити його, важкі бої тут точаться і досі. Місто і навколишні села рашисти буквально рівняють із землею, аби видавити наших захисників вогнем.

Станіслав Кухарчук, кореспондент:

Ось так виглядають сусідні з Вугледаром села - тут суцільна руїна і здається, що взагалі немає жителів - за пів години ми не побачили жодної живої душі.

І не дивно, адже сюди щоденно летить все - від звичайних мінометних мін до зенітних ракет. Ця С-300 лише дивом не накоїла лиха - вона просто розвалилась у повітрі, розповідають військові. Та от знешкоджувати ракету поки ніхто не наважується …

Пального нема, але є сам бойовий заряд всередині. Вилетіло 7 ракет, одна впала, одну збили.

А це вже позиції під самим Вугледаром. Тут оборонців міста з флангів підтримує 68 єгерська бригада. За понад три місяці важких боїв і цілодобових обстрілів хлопці дуже стомились, але примудряються ще й контратакувати.

Тут без змін. Трошки жорсткіше вони нас почали крити після того, як ми відбили дві наші позиції - почали крити трошки жорсткіше.

Якщо криють, то обов'язково корегують вогонь з безпілотника. В лютому боєць із позивним "Хижак" опанував роботу з антидроновою рушницею. Її він завжди тримає напоготові.

Стрілецькі бої під Вугледаром закінчуються так само раптово, як і починаються. Та зараз росіяни не єдина проблема наших бійців. Три тижні на сході йшли рясні дощі й укріплення та окопи перетворились на суцільне болото, в якому не те що воювати, а й навіть ходити важко.

Поки є час пан Олександр вичерпує багнюку з окопів. З лопатою він вправляється так само вправно, як і з автоматом - у цивільному житті 53 річний чоловік копав криниці й хоче якнайшвидше повернутись додому і тільки з Перемогою.

Олександр, військовослужбовець:

Потрібно триматись, а куди діватись - ми повинні перемогти.

В небі знову чути дрон, і з рації лунає команда - до бою. Росіяни вирішили штурмувати одну з наших позицій, на вогневу точку біжать всі, хто задіяний в обороні.

Попри важку ситуацію, наші військові оборонятимуть Вугледар до кінця, адже місто має стратегічне значення, як для росіян, так і для нас.