Під час війни зростають потреби у донорській крові: яка ситуація з донорами в тилових областях [ Редагувати ]

Під час війни зростають потреби у донорській крові. Адже вона здатна врятувати життя нашим захисникам після важких поранень. Чи охоче нині українці стають донорами? І яка ситуація із запасами крові в тилових областях?

До мобільного пункту забору крові в середмісті Івано-Франківська від ранку шикуються донори. Чекає своєї черги і студент Микола. Він здає кров вперше. Каже: хотів зробити це і раніше, але йому відмовляли через недостатню вагу. Аби стати донором, потрібно мати вагу не менше 50 кілограмів. За останній рік хлопець трохи піднабрав, і прийшов знову. 

Микола Маркевич, донор крові:

Вважаю це потрібним і важливим в сьогоднішній час. Наша кров потрібна як і військовим, так і звичайним людям. Тим паче, якщо є якісь рідкісні резуси крові. 

В Миколи саме така - третя мінус. Тож хлопець впевнений: його кров допоможе врятувати не одне життя.

Микола Маркевич, донор крові:

Я вже дізнався, коли я можу здавати наступний раз - після 60 днів можу повторно здавати кров, і планую це робити і надалі. 

Вперше донором стала і Катерина. Каже, раніше трохи боялася здавати кров. Та й потрібно було відпрошуватися з роботи. Із соцмереж дізналася про мобільний пункт, який розгорнули недалеко від місця, де вона працює. По дорозі - вирішила зайти. 

Катерина Зарубіна, донорка крові:

І я сама родом із Харкова, я тут внутрішня переселенка, і я розумію скільки там військових, вони приїздять до лікарень. Ну там (плаче)… вибачте…

З початком повномасштабної війни кількість донорів значно зросла, кажуть у прикарпатському центрі служби крові. 

Ірина Стецев'ят, завідувачка відділу заготівлі крові та її компонентів Прикарпатського центру служби крові:

Протягом цього року збільшилась кількість людей, тих, хто приходить здавати вперше. В більшості це молодь, але і серед старших є люди, які приходять. 

Водночас - в області більше трьох тисяч почесних донорів. Одон із них - військовий Валентин. Вже більше двадцяти років по кілька разів на місяць здає не лише кров, але й плазму та тромбоцити.

Це, знаєте, на рекорд України я міг йти, в 2020 році 24 рази за рік я здав. І це кожен місяць здав… Тоді получається я і в Дніпропетровську був, і в Миколаєві, і Харкові.

Де б не був захисник - продовжує здавати кров. Адже каже, будь-якої миті і він сам може опинитися серед тих, хто її потребує. 

Валентин, донор крові:

Це поки ти не бачиш біди, ти думаєш, що її нема. А коли я був у Дніпрі і бачив обпечених хлопців, яких витягували з вертольота, з танка, він лежить у бінтах, а при опіках саме плазма помагає відновлювати організм. 

Проблем із запасами - наразі на Прикарпатті немає, кажуть в центрі служби крові. Навіть частину передають в східні області. 

Ірина Стецев'ят, завідувачка відділу заготівлі крові та її компонентів Прикарпатського центру служби крові:

Від початку повномасштабної війни ми приблизно приймаємо в день до сто людей, це вдічі збільшилося ніж до воєного часу. 

Водночас медики зазначають: кров та її компоненти мають нетривалі терміни зберігання. Тому запаси потрібно постійно поповнювати.