Запобігти культурному геноциду: як сучасні технології можуть зберегти спадщину [ Редагувати ]

Від початку повномасштабної війни російська армія знищила або пошкодила понад 600 об'єктів культурної спадщини. Таку статистику наводять у Міністерстві культури та інформаційної політики України. 

Тисячі артефактів та пам'яток було знищено назавжди. Втім, запобігти культурному геноциду - можна. У нагоді стануть - сучасні технології. Євген Бригар розповість деталі.

Іванківський історико-краєзнавчий музей з роботами Марії Приймаченко - разом із частиною експонатів - згорів вщент. Маріупольський художній музей внаслідок авіаудару - зруйновано. Картини, що вціліли, - росіяни вивезли на окуповану територію. Літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди - знищено... Це лише невеличка частина втрат, яких росіяни завдали культурній спадщині України. 

А так фахівці пропонують протидіяти культурному геноциду. Ірина Глінк демонструє в дії обладнання з оцифровування музейних експонатів, яке Україна отримала від Сполучених Штатів Америки. Завдяки йому, майже будь-яка історична пам'ятка може стати віртуальною. 

Ірина Глік, представниця компанії-виробника:

Одна з численних переваг полягає у тому, що оцифрування відбувається не диструктивним методом. Камера не торкається поверхні артефактів. І створення високороздільного файлу для збереження в музеї здійснюється дуже швидко в порівнянні із рішеннями, які можуть презентувати сканери. 

Якість зображення - надзвичайно висока. Світлина зберігається з ідентичною кольоровою палітрою. А іноді й дає можливість побачити в музейних еспонатах те, що не кидається в око в реальному житті. 

Ми можемо просто в один момент отримати таку високу роздільну якість зображення і навіть побачити те, що побачити неозброєним оком неможливо. Тільки через лупу.

Оцифровування культурних пам'яток у Києво-Печерській лаврі розпочали ще у 2014 році. Однак тривала робота не надто швидко. Втім рашисти вже не раз доводили - культурна спадщина - одна з їхніх пріоритетних цілей. Тому фахівці наполягають - усі музейні експонати треба зберегти, до того ж зробити це якомомога швидше. 

Максим Остапенко, в.о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра":

Це фантастично важливий банк данних для можливої реконструкції і реставрації, це і можливість презентувати Україну. Тому що в усьому світі вже абсолютно нормально паралельно з музеями і музейними експозиціями - існують музеї онлайн. 

На території Києво-Печерської лаври обладнання для оцифровування працюватиме півроку. За цей час віртуальну копію отримають 15 тисяч культурних пам'яток - кажуть у заповіднику. В розробці також проєкти з оцифровування архітектурник пам'яток. 

Максим Остапенко, в.о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра":

Крім того, що ми отримуємо дуже якісні фотографії розписів, елементів орнаментів, ліплення і всього того, що є окрасою храмів, ми маємо тривимірну модель будь-якого об'єкту в високій якості, який дозволяє теж проводити наукові дослідження і фактично виступає додатковим цифровим елементом безпеки.

Пітер Сігель, співзасновник компанії-виробника:

Коли ми проводимо навчальні роботи, ми пам'ятаємо одне правило: якщо дати людині рибу - вона втамує голод на один день. Якщо людину навчити ловити рибу - вона буде сита все життя. Тому ми хочемо зосередити свої зусилля на тому, щоб допомогти таким установам як Лавра, свторювати власні програми з оцифрування.

Долучитися до оцифровування колекцій можуть також інші музеї та заповідники України. У Національному заповіднику кажуть - представники 14-ти культурних закладів уже висловили бажання зберегти електронні копії своїх експонатів.