В Україні оцифровують архітектурні та історичні пам'ятки [ Редагувати ]
Загалом в Україні - 2,5 тисячі музеїв, 150 тисяч бібліотек.
В Україні оцифровують архітектурні та історичні пам'ятки. Завдяки цьому після можливих руйнувань внаслідок ворожих обстрілів їх можна буде відновити. У списках на оцифровування - будівлі та навіть цілі міста, яких по суті вже не існує. Що вже вдалося зберегти? І чому оцифрувати навіть те, що перед очима, - не так легко? У День архітектури України розповість Христина Гашенко.
Ми з вами перебуваємо на території музею терору на цій території під час війни було Львівське гетто.
А ще тут до п'ятдесятих років минулого століття була тюрма - одна з найбільших у радянському союзі. Три року тому на цій території історики відкрили музей.
Тарас Різун, головний зберігач фондів музею "Територія Терору":
Відтворено 2 бараки - ось ви бачите один з них, а також ви бачите перед вами вагон-телятник, який є реплікою фактично тих вагонів, у яких людей вивозили звідси з пересильної тюрми у різні регіони радянського союзу.
Загалом у музеї - 19 тисяч пам'яток. Ось ця невеличка кришталева ваза - подарунок від львів'янки - раніше належала сім'ї євреїв. Під час переселення до львівського гетто родина просто на дорозі передала кришталевий виріб жінці - як подяку за буханець хліба для дитини.
Тарас Різун, головний зберігач фондів музею "Територія Терору":
Як вона казала, це вазочка ціною в життя.
150 найцінніших експонатів у музеї, та й сама будівля, - оцифровані. Це необхідно, аби все це можна було відновити, якщо зруйнують росіяни своїми ракетами.
У Львові хочуть оцифрувати загалом 2,5 тисячі пам'яток архітерктури. Місто Лева - лідер в Україні за кількістю історичних будівель.
Тарас Процик, історик, львовознавець:
Унікальність Львова полягає в тому, що наше місто занесене до світової спадщини ЮНЕСКО 1998 року, центральна частина міста, власне, є під охороною світової спадщини.
Церкву святого Андрія Первозваного, що розташована у центрі міста, працівники однієї з приватних компаній оцифрували ще на початку великої війни.
Андрій Гривняк, співзасновник компанії, яка спеціалізується на оцифруванні спадщини:
Це до прикладу можна побачити оцифровано, як ззовні, так і з середини, ми сканували двома методами, фотограметрія і лазерним сканером. Ми бачимо - вони є дуже детально відскановано. І ми можемо приближатися і розглядати всі ці малюнки.
В умовах війни сканувати об'єкти - важко, кажуть спеціалісти. Для якісного цифрового відтворення будівлі необхідне зображення з дронів. Але нині піднімати коптери у повітря без спеціального дозволу - заборонено.
Андрій Гривняк, співзасновник компанії, яка спеціалізується на оцифровуванні спадщини:
Ми використовуємо лазерний сканер, також ми використовуємо фотоапарати і можемо деколи на вежу залізти, з вежі пофотографувати, щоб хоч якось ці перекриття отримати.
Наразі у Львові відскановано більш як 20 об'єктів. В області - вдвічі більше.
Христина Гашенко, кореспондентка:
Окрім сканування пам'ятки архітектрури, у Львові захищають ось таким решітками. Їх можна побачити майже по всьому місту. Головне завдання таких конструкцій - уберегти історичні скульптури від можливих уламків ворожих ракет.
Фахівців цифрової візуалізації цікавить не лише те, що перед очима. Зокрема, вони вже створили віртуальну модель Маріупольского драмтеатру, який російська армія знищила ще торік у березні.
Андрій Гривняк, співзасновник компанії, яка спеціалізується на оцифровуванні спадщини:
Зараз ми перейдемо всередину, і можемо якраз побачите те, чого вже немає. Можемо зайти на сцену подивитися, тобто загалом у нас получилось це зберегти.
Модель театру спеціалісти створили завдяки раніше зробленим фото та відео. Понад пів року лише збирали необхідні матеріали. Але тепер - усе як колись: коридори, колір стін і навіть люстри.
Андрій Гривняк, співзасновник компанії, яка спеціалізується на оцифровуванні спадщини:
Напевно тут також були люди, просто тут ще пише є підвал, і як я розумію, ті, що буди в підвалі, їм вдалося вижити, а тут все завалилося.
Загалом в Україні - 2,5 тисячі музеїв, 150 тисяч бібліотек. Частину з них фахівці вже оцифрували. Скільки саме - в Міністерстві культури точної цифри не називають. Лише зазначають - сканування та створення віртуальної копії пам'яток - процес не дешевий. Вартість оцифрування одного об'єкту вимірюється іноді в сотнях гривень, іноді - в сотнях тисяч! Залежно від машстабу пам'ятки. Але платять за все здебільшого іноземні партнери.
Катерина Чуєва, заступниця міністра культури та інформаційної політики України:
Переважно це кошти іноземних партнерів. Тому що Україна не має спеціальних бюджетів. Взагалі дуже багато проєктів тих, які зараз реалізуються, вони ідуть через міжнародні мехінізми підтримки.
Серед глобальних планів львіських фахівців з оцифровування - створити віртуальну модель міста Бахмут, що майже повністю знищене під час тривалих боїв. Щоправда необхідних для цього відео- та фотоматеріалів, а головне - грошей наразі немає.
