Пекельний східний фронт: у Нью-Йорку не вщухають обстріли [ Редагувати ]

Пекельний східний фронт. Противник нещадно обстрілює Лиманський, Бахмутський, Авдіївський та Мар'їнський напрямки. За добу там більше 20 бойових зіткнень. Повідомляють в Генштабі. Разом з тим, наші воїни наступають південніше і північніше Бахмута, закріплюються на досягнутих рубежах. 

Тривають бої і у прифронтовому Нью-Йорку. Обстріли не вщухають ані вдень ані вночі. Руслан Смєщук побував практично в самому пеклі. Його ексклюзивний репортаж – далі.

Ми їдемо у Нью-Йорк. Фронтове місто напроти окупованої Горлівки. Частина доріг тут прострілюється росіянами. Нещодавно вони поцілили в цивільну машину, знову вбили і поранили мирних людей.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Ворог це дуже цинічно виклав на своему телеграм каналі - назвав це "полювання на Байдена в Нью-Йорку" - напевно вони мають таке специфічне почуття гумору. Але ми знаємо, що внаслідок цього обстрілу одна людина загинула, і одна отримала серйозні травми. - Це цивільні? – Так, це цивільні, які пересувалися мирним Нью-Йорком, їхали по справах. 

Сам Нью-Йорк - весь побитий російськими ракетами та снарядами. Із постійними вибухами та пострілами. Колись живе місто із великим хімічним виробництвом, красивою архітектурою 19 та 20 сторічча, потужним залізничним вузлом. Зараз все побите і знелюдніле.

Помогаю старшим…хоч и сам болею, но работать надо. 

Це Микола, один із небагатьох місцевих, що лишилися тут. 

Микола, місцевий житель:

- Ну а шо - ховаемся. Когда слышишь вжух-бух…де нема стекол, там и ховаемся. Потом перестало - и нормально. У нас женщины шли - гуманитарку получали. И одной в ногу попало, а второй тоже - уехали они.

А ми їдемо далі, до так званих нульових окопів. Тобто самісінької передової. Але перед тим змінюємо машини.

Руслан Смєщук, кореспондент:

До певних позицій можна доїхати ось так, у кузові пікапа. Причому треба триматися, їхати будемо швидко. Адже місцевість спостерігається з безпілотників, і буває випадки, коли по машині починає працювати артилерія. А це не дуже добре. 

І знову змінюємо транспорт. Далі - можна лише тільки пішки. Перед виходом наші супроводжуючі моніторять ситуацію в повітрі. 

Позивний "Заряд", військовослужбовець Збройних сил України:

Пересуватися малими групами і весь час слідкувати за небом. Дуже багато пташок літають. 

Руслан Смєщук, кореспондент:

 - Знімаю обережно, щоб нічого зайвого не засвітити. Але ця місцина, де ми знаходимось, ця вулиця - тут немає жодного вцілілого будинку. Тобто всі 100 % будівель, всі так чи інакше пошкоджені вибухами, снарядами, шрапнеллю. І зовсім немає людей - дуже гнітюче враження. 

До ворога тут дуже близько, періодично лунають кулеметні черги. 

Позивний "Заряд", військовослужбовець Збройних сил України:

- Тут така відстань, скажем так вже стрілецького бою. - І часто вони відбуваються? Перестрілки?  - Кожного дня.

Але за небом тут спостерігають не менш пильно - аніж за землею. Це специфіка сучасної війни. 

Позивний "Заряд", військовослужбовець Збройних сил України:

- Ситуація тут змінюється кожен день. Буває день тихо, а далі працює майже без перестанку. Арта. Вона працює як по наших позиціях, так і по селу, і Нью-Йорку. По цивільному населенню. Недавно була розбита підстанція. Та і школу вони розбили недавно. 

Це стик Горлівського та Авдіївського напрямів. Пробий тут ворог оборону - і фронтова ситуація стане небезпечною одразу на декількох ділянках. Тут точаться активні бойові дії - причому на досить коротких відстанях. В таких умовах кулемети - це важливе озброєння. А тут у хлопців - непрості кулемети.

А так 4 кнопочки: вверх, вниз, вліво, вправо і вогонь. Нема нічого сложного. В мене тут камера, дистанційно наводишся. 

Вояки мають тут на позиції - автоматизовану турель. Тобто керують кулеметом із камерами - з пульта, з безпечного місця.

Позивний "Малюк", військовослужбовець Збройних сил України:

Ти в закритому місці, але ти все бачиш. В мене тут камера, дистанційно ти наводишся. Це дуже багато що значить. Бо це укриття, і ти не стріляеш на відкритій місцевості. Це нам подогнали волонтери - апарат супер. 

Це значно убезпечує стрільця. Невдовзі знову лунає команда повітря.

Руслан Смєщук, кореспондент:

- От прям зараз чуємо як коптер літає. Квадрік. В такі моменти важливо в укритті знаходитися.

Доки перечікуємо, дізнаємося героїчну історію одного із цих хлопців. Так "Лісник" минулого року потрапив в оточення, отримав поранення і потрапив в полон. 

Позивний "Лісник", військовослужбовець Збройних сил України:

- Це були контрактники…російські десантники, всі в тельняшках біло-голубих. Моральний тиск був, на розстріли водили….бити - не били, не буду лукавіть. Спочатку надали медичну допомогу, бо я був поранений, лікар їхній казав, що я півлітри крові втратив. Кров зупинили - дали знеболююче. Допити були.

В якийсь момент після чергового допита - його привʼязали до дерева. Потім по російських позиціях вдарила наша арта. Лісник зумів розвʼязатися і втекти.

Позивний "Лісник", військовослужбовець Збройних сил України:

- Вони мені портупеєю руки змотали…але я зміг одну дістати…і я ще дуже переживав, щоб свої не зацепили. Тому що обстріл був сильний, і так поповз, поповз через терен. Знаєте, що таке терен?  -Так, колючі кущі. Ну і поповз. Там треба було на горку піднятися. 

Перетнувши лінію фронту, чоловік доповз до своїх. Потім лікування - і знову на передову. І знову поранення. І знову передова. Взагалі в якийсь момент розумієш: на цій стратегічній ділянці оборони - вояки дуже досвідчені та мотивовані. Так вже на зворотному шляху вдалося побачити як прямо тут, на нулі - хлопців нагороджують.

За ефективність та хоробрість нагороджується нагрудним знаком Головнокомандуючого ЗСУ. - Служу українському народу. 

Це Хрест Хоробрих - дуже почесна солдатська нагорода - з особистим підписом Валерія Залужного. І саме через таких хоробрих попри всі спроби росіян, попри важливість цієї місцевості для ворога - лінія фронту тут мабуть найстабільніша на всьому фронті.