Хірурги пересадили серце 6-річній дівчинці: історія порятунку [ Редагувати ]

Про історію одного фото. Зараз ви бачите кадр, де жінка схиляється над лікарняним ліжком дівчинки. Це мама 4-річного хлопчика, якого вже немає. Його серце хірурги пересадили хворій дівчині, по суті врятувавши її від смерті. На фото - той момент, коли жінка слухає серце сина, що б'ється у грудях іншої дитини. 

Хірурги кажуть - це унікальний випадок. Такої операції вони ще не робили. Продовжить - наш кореспондент Роман Барашев.

- У Соломійки - другий день народження. Добрий ранок... Соломія, вітаємо тебе з другим днем народження... Трошки сумна ще. - Вже малювала, сміялася... - Ми заберемо дренажики, буде веселіше трішки/ В понеділок будете вже на поверсі, будете бігати. 

Шестирічну Соломію лікарі вже мають намір перевести з реанімації до звичайної палати. 10-го липня дівчині зробили пересадку серця. 

Руслана Кирейчикова, завідувач дитячого відділення інтенсивної терапії Інституту серця МОЗ України:

Краще, набагато краще. Вона добре їсть, п'є. Сьогодні 4 доба, будемо вставать, походим по палаті.

Руслана готувала дівчинку до операції, спілкувалася з батьками донора. Хлопчик із Рівненщини. На ім'я Юра. Йому було лише 4 роки. Це і все, що наразі відомо про нього. Що саме спровокувало клінічну смерть - медики не розповідають. Лікарська таємниця. Те, що батьки Юри, попри горе, що їх спіткало, вирішили віддати органи сина на порятунок інших дітей, - нині справжній подвиг. 

Руслана Кирейчикова, завідувач дитячого відділення інтенсивної терапії Інституту серця МОЗ України:

Чудові люди. Далеко не кожні люди можуть прийняти рішення, як ці батьки. Мама анестезіолог, вона дуже-дуже мужня жінка.

10 липня 2023 року. Ця дата ввійде в історію української медицини. 

Борис Тодуров, директор Інституту серця МОЗ України:

Ще ніколи не робили трансплантації таким маленьким дітям. І це вперше за всю історію трансплантології, коли ми мали можливість взяти органи у такої маленької 4-річної дитини. Мама є анестезіологом, вона - лікар, вона розуміє проблему.

За традицією ми вшановуємо пам'ять людини, яка відходячи в кращий світ, віддає свої органи для порятунку інших людей. В даному випадку це маленька дитина. Ми дякуємо родині, батькам, мамі за дозвіл, який вони надали.

Трансплантація тривала три години. 

Борис Тодуров, директор Інституту серця МОЗ України: 

Сама операція дуже складна була, треба було адаптувати серце 4-річної дитини до 6-річної. Це майже 60% по вазі різниця.

- Мама, баночку із водою. – Добре, моє сонечко. Мама тебе дуже сильно любить. І тато, і дєдушка. Все за тебе переживають.

Ольга Книш, мама Соломії:

Ми тримаємось. І хочу дуже подякувати батькам донора, низький уклін їм, що дали згоду.

Мама 4-річного донора - теж чекала біля палати, поки закінчиться операція. 

Борис Тодуров, директор Інституту серця МОЗ України:

То я пообіцяв мамі хлопчика, що ми надамо їй можливість послухати серце дитини у грудях у нашої дівчинки Соломії.

На цьому фото - матір хлопчика схиляється над ліжком врятованої дівчинки, аби послухати, як у грудях маленької б'ється серце її сина. 

Руслана Кирейчикова, завідувач дитячого відділення інтенсивної терапії Інституту серця МОЗ України:

Вона приходила послухати серце, вона подарувала іграшку Соломії, свого сина іграшку, ось вона, і сказала, що це буде її янгол-охоронець. 

В інших медзакладах двом підліткам пересадили нирки та печінку Юри. 

Борис Тодуров, директор Інституту серця МОЗ України:

Унікальність в тому, що це був перший крок, коли ми дістали згоду від родичів маленької дитини. Я сподіваюсь, що це буде прикладом для всіх інших людей, які сьогодні живуть в Україні, які, на жаль, інколи втрачають маленьких дітей. 

За останні 2 роки в Інституті серця хірурги зробили тільки 5 дитячих трансплантацій. Але всі донори були старші за 18 років. Таким маленьким, як Соломійка, органи від дорослих - не підходять, пояснює Борис Тодуров. У черзі на операцію - лише в Інститут серця - черга з 20-ти дітей, яким просто не вижити без пересадки. І українські хірурги здатні творити дива. 

Борис Тодуров, директор Інституту серця України: 

Ми рятуємо кожне життя в дуже складних умовах. Навіть коли нам виключають світло, коли обрізають електрику, воду, ми все рівно продовжуємо працювати, бо ми знаємо війна закінчиться, а ми крокуємо в Європу і наші медичні стандарти повинні співпадати з європейськими медичними стандартами, щоб наша медицина увійшла в європейське медичне поле на рівних.... 

- Це перший малюночок, який вона намалювала. Тата он малесенького намалювала, котик, собачка, озерце. - Світлий який! Сонечко є, небо є, киця є. Що ще потрібно? Потрібно здоров'я, а здоров'я буде. - Так, будемо здоровенькі.