"Націоналізація" житла на ТОТ: яка мета і чим погрожують українцям [ Редагувати ]
Так звана націоналізація на тимчасово окупованих територіях триває. Росіяни поставили за мету до кінця року забрати все майно українців, які виїхали з ТОТ. Шантажем та погрозами окупанти намагаються примусити наших співвітчизників повертатися додому в окупацію та отримувати російські паспорти.
Чому дехто з українців готовий їхати на ТОТ. Які тут загрози - з'ясовував Євген Лесной.
Ця квартира - сталінка в центрі Маріуполя вже понад двох років захоплена окупантами.
Дмитро Бабкін, військовослужбовець:
В лютому 2022 року ми втратили все майно. Квартиру, в якій останнім часом проживала моя мати, пограбували ще в лютому-березні 2022 року, поки вона ховалася в підвалі сусіднього будинку.
Вціліле житло маріупольців почали "віджимати" майже одразу.
Дмитро Бабкін, військовослужбовець:
Наскільки нам відомо, зараз ці будинки окупанти відремонтували. Мабуть, готують для продажу комусь з нових. Кого вони там збираються заселяти, я не знаю.
Таких історій - як у Дмитра - не перелічити. Росіяни разом з колаборантами планомірно почали так звану націоналізацію житла всіх, хто виїхав з тимчасово окупованих територій.
Віктор Дудукалов, заступник мера Бердянську:
І окупанти анонсували націоналізацію, почали обходити їхні так звані робочі групи, почали обходити кварталами, районами помешкання людей. На предмет того, хто де мешкає, де порожні квартири, і це все обліковується. Відповідно вони зараз ведуть, якби мовити, списочок.
В Бердянську окупанти з першого липня підвищили тарифи на воду, а ось сплачувати за комуналку необхідно обов'язково персонально власнику житла.
Віктор Дудукалов, заступник мера Бердянську:
Анонсували те, що, до прикладу, за воду можна буде сплачувати виключно особисто. Там зошит, тьотя дуже жорстка сидить над цим зошитом і шукає попередні записи, де ти був, щоб звірити покази, і щоб нарахувати, відповідно, там Радянський Союз в цьому напрямку.
Подібна ситуація й на окупованих територіях Херсонської області.
Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської обласної ради:
Вони таким чином, дійсно, проводять інвентаризацію майна, вже системно, в масштабі 100%, як вони в плани собі поставили, того, що залишається зараз на місцевих окупованих територіях. Це вже вони оформлюють в правовому полі російської федерації, тобто, зовсім інший рівень.Так, безумовно, там велика кількість майна саме в селах. В першу чергу в ці списки попало майно там, де люди виїхали, звичайно.
У зруйнованому два роки тому Маріуполі наразі окупаційна влада нарахувала понад тисячу одиниць житла - того що зрештою вони планують передати понаїхавши чи колаборантами.
Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя:
А вже нам відомо, що видано 233 ордери на квартири, які були визнані безхазяйними, ордери видані громадянам рф, вони будуть туди заселятися, насправді стоїть завдання до 1 листопада це завершити, протягом листопада поставити крапку, на цьому, в принципі, відібрати все.
Треба зазначити, що жодної юридичної сили ця так звана націоналізація немає. І якщо ваше майно захопили окупанти, правозахисники радять максимально документувати цей злочин та подавати заяви у відповідні органи України.
Альона Луньова, директорка з адвокації центру з прав людини ZMINA:
Треба збирати багато різних підтверджень й свідчень. Якщо інформація про експропріації з'явилося або визнання майна безхазяйним, як це каже окупаційна адміністрація, вся ця інформація з'явиться на вебсайтах окупаційних - це треба заскринити, зберігати. Так само свідчення сусідів.
Шантаж росіян щодо нерухомого майна українців спрямований на пришвидшення залучення українців в російське громадянство. Й носить виключно пропагандистську мету. Так вважають в Центрі національного спротиву.
Для того, щоб чим більше цих людей писали будь-які заяви, документи на отримання паспорта, на отримання будь-якого добра, на отримання майна в так званих російських законах. Для того, щоб зробити оцю візуалізацію добровільного приєднання.
Саме загроза втратити іноді єдину квартиру чи будинок примушує українців ризикувати. Люди наважуються їхати на окуповані території, щоб спробувати зберегти власну нерухомість.
Альона Луньова, директорка з адвокації центру з прав людини ZMINA:
Це про втрату. якщо людина втрачає багато або все - вона відразу змирюється з тим, що цього майна більше нема, є інші люди, які дуже вірять, що повернуться дуже скоро, й це дуже потужна емоція.
Потрапити на окуповану територію можна лише єдиним шляхом...
Віктор Дудукалов, заступник мера Бердянську:
Пускають через "Шереметьєво" неймовірно малий відсоток людей, наших мешканців.
Втім, навіть потрапивши до аеропорту, не факт що вдасться проїхати далі. Жорсткі перевірки та фільтрація починаються вже там.
Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя:
Їхали, люди повертатися в Маріуполь, а їх арештували безпосередньо в "Шереметьєво" на фільтрації. Їх не просто заборонили в'їздити, як це буває, а заарештували. Вони в принципі не доїхали.
Альона Луньова, директорка з адвокації центру з прав людини ZMINA:
Триває дуже така деталізована скрупульозна фільтрація. Триває кілька днів. Перевіряють паспорт, перевіряють мобільні телефони, всі гаджети, які є із собою. Зв'язки й т.д. Дуже багато людей звертаються й скаржаться, що їх не пропустили, поставили заборону на в'їзд.
Якщо вдасться добратися до власних осель на ТОТ, та навіть отримавши російський "аусвайс", немає жодної гарантії зберегти житло за собою.
Альона Луньова, директорка з адвокації центру з прав людини ZMINA:
Ми маємо розуміти, що російська федерація постійно захоплює цивільних на окупованих територіях. Як шпигунів. І ніхто не гарантує, що стане з людиною, що приїхала переоформлювати своє майно, наступною жертвою. Фактично це цивільні заручники.
Попри всі загрози для свободи та життя, є й такі, хто повертається жити на ТОТ, аби зберегти за собою власне житло.
Віктор Дудукалов, заступник мера Бердянську:
Тому що внутрішньопереміщені особи, 95, мабуть, відсотків внутрішньопереміщених осіб, які покинули окуповану територію, не мають жодної нерухомості.
Правозахисники бачать у цьому тривожну тенденцію, яка вже була о 2016 році. Під час АТО українці, що спочатку виїхали з окупованих частин Донбасу, повернулися до своїх хатин.
Альона Луньова, директорка з адвокації центру з прав людини ZMINA:
Ти собі думаєш, а раптом станеться так, що я повернусь. Для них, звичайно, дуже важливо що їх нерухоме майно на окупованих територіях не було втрачено.
У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на момент створення сюжету ніяких коментарів на наш запит не надали. Тому цитуємо фрагмент з пресрелізу.
Мінреінтеграції рекомендує утриматися від поїздок на ТОТ. Не піддаватися погрозам. Контакти з окупаційною владою не безпечні. Наголошуємо, що будь-які дії, документи або вимоги окупаційної влади на ТОТ незаконні та немає жодних правових наслідків.
Треба зрозуміти що єдиний спосіб повернутися у власні оселі - це повна деокупація української землі. Інше неможливо.
