Підводні дрони у битві з мінами: як нові технології рятують життя [ Редагувати ]
Дрони для пошуку вибухонебезпечних предметів на глибині до 300 метрів. Такі безпілотні підводні системи рятувальникам передали партнери ПРООН. Вони зменшать ризики для самих рятувальників при виявленні небезпечних предметів у водоймах, оскільки керуються дистанційно. Як проходило навчання на таких дронах - у сюжеті далі.
Навчання розпочинаються і у водойму занурюють спеціальний підводний дрон. За його рухом на моніторі уважно стежать черкаські рятувальники разом з інструкторами.
Антон Гайтан водолазом-сапером працює вже шостий рік. З такими новими підводними апаратами ще не працював. Проте вже з перших тренувань відзначив переваги.
Антон Гайтан, водолаз-сапер ДСНС:
Нам цей дрон дає можливість трішечки більше розширити свої можливості, яких в нас не було до цього в інших дронах, побачимо, будемо застосовувати його у практиці й побачимо, як буде підходити під наші завдання.
Ці дрони особливі завдяки сонарам, які здатні сканувати дно акваторії та виявляти вибухонебезпечні предмети.
Наталія Шепель, експертка з підводного розмінування та океанографії:
Ці дрони оснащені сонарами, що дозволяють дивитись вперед на 20 метрів і вниз до 300 метрів, це допомагає потім складати маршрути й просто навчитись керувати та відчути сам дрон під водою.
Ще однією перевагою таких сучасних технологій є те, що вони дозволять зменшити ризики для життя самих рятувальників.
Роман, водолаз-сапер ДСНС:
Можна спустити самого дрона, ідентифікувати ВНП: що саме це і що з ним можна зробити. Чи це ВНП першої категорії, чи другої. Тобто чи можна його брати й виймати, чи потрібно одразу знищувати на місці. І цим самим, не спускаючи водолаза та не наражаючи його на небезпеку.
Навчання для 32 водолазів-саперів організували представники Програми розвитку ООН в Україні. Вони також передали черкаським рятувальникам 16 підводних дронів. Цей крок - не лише внесок у мирне майбутнє, а ще й економічний розвиток.
Бенджамін Ларк, керівник Програми протимінної діяльності Програми розвитку ООН в Україні:
Це також потенційно має економічний вплив, оскільки в Чорному морі, в Одесі, Херсоні, в таких районах, де річки впадають у море, експортується зерно та інші товари. Тож, якщо вони заблоковані, якщо вони якимось чином обмежені, ці водні шляхи - це також має економічний ефект. І ці речі рухаються. Вони можуть потрапляти на сушу, їх може вимивати, тому вони також можуть становити загрозу для людей.
Здобуті знання допомагатимуть і в майбутньому, коли Україна знову матиме повноцінний доступ до усіх своїх акваторії та водних об'єктів. За словами рятувальники, через підступність ворога роботи не бракуватиме.
Сергій Рева, директор Департаменту заходів протимінної діяльності ДСНС України:
Дрони, ракети різного типу також потрапляють у водойми. На сьогодні, за інформацією Секретаріату Національного органу, за попередніми оцінками, близько 13,5 тисячі квадратних кілометрів можуть бути потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Це, як я вже сказав, включає морські акваторії Чорного та Азовського морів.
До повномасштабного вторгнення в Україні було близько 100 підготовлених водолазів, які обстежували та розміновували водойми. Нині вже готують нових фахівців для роботи у різних регіонах.
