Леонід Крючков закріпив свої права на Опіковий центр на Троєщині [ Редагувати ]
Апеляційний суд залишив в силі рішення Господарського суду міста Києва, який підтвердивзаконність виконання інвесторами плану санації ВАТ "ДІАЛІР". За цим негучним рішенням стоїть по факту закріплення за інвесторами права власності на 300 тис. квадратних метрів об’єктів незавершеного будівництва, що раніше належали ВАТ "ДІАЛІР".
Журналіст Володимир Бондаренко на своїй сторінці у Facebook пов’язував банкрутство ВАТ "ДІАЛІР" з бізнесменом Леонідом Крючковим. Тож ми вирішили дослідити питання.
ВАТ "ДІАЛІР" - відомий всьому девелоперському світу Києва проект недобудованого опікового центру на вулиці Бальзака в Деснянському районі. Акціонерами ВАТ "ДІАЛІР" є ФДМУ – 95,56917%, решта акцій належать фізичним та юридичним особам. Цікаве це підприємство перш за все площею земельної ділянки – понад 20 гектарів землі поряд із Дніпром та парками. Ще у 1992 році тут планувалося зведення опікового центру в складі Республіканської клінічної лікарні. Будівельні роботи по спорудженню лікарні почалися у 1996 році, а вже влітку 1999 зупинилися і з того часу не продовжувалися. В результаті об’єкти незавершеного будівництва ВАТ "ДІАЛІР" так і не введені в експлуатацію і недобудовані. Загальна площа об’єктів незавершеного будівництва різного стану будівельної готовності від 2% до 79% становить близько 300 тис. кв.м.
Банкрутство підприємства почалося ще у 2007 році за заявою Управління Пенсійного фонду України, було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном.Згідно матеріалів суду, вже у 2008 році суд затвердив реєстр вимог кредиторів ВАТ "НДМО "ДІАЛІР", відповідно до якого сума кредиторських вимог становить 47 млн грн. За час провадження у справі про банкрутство утворилась додаткова поточна заборгованість перед кредиторами на загальну суму понад 10 млн грн.
До 2017 року власником компаній ТОВ "Укрсоцпроект", яка мала контроль над комітетом кредиторів був Анатолій Долеско, людина свого часу дуже наближена до Володимира Сівковича. Поки Долескозаймався проектом, процедура банкрутства особливого прогресу не мала. Зі зміною власників ТОВ "Укрсоцпроект", у 2017 швидкість прийняття рішень судами різко змінилася. Фінансова компанія "Прайм-Фінанс", власником якої напряму був Крючков, скупила борги решти кредиторів. В процедурі санації з’явилися інвестори – три компанії ТОВ " "Мортранссервіс", ТОВ "Хатмент" та ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс" (всі вони мали директорів та засновників, так чи інакше пов’язаних із Леонідом Крючковим та іншими компаніями з його орбіти). Нові інвестори зголосилися погасити всю заборгованість підприємства, що на той момент становила майже 55 мільйонів гривень, та зобов’язалися побудувати на території нову лікарню.
Цікаво, що Леонід Крючков тривалий час напряму був власником товариства, яке виступало кредитором, а пов’язані із ним особи володіли компаніями-інвесторами, але згодом вийшов зі складу засновників, вочевидь аби не привертати зайвої уваги.
Комітет кредиторів, контрольований Крючковим, акцептував пропозицію інвесторів, суд затвердивплан санації, інвестори швиденько погасили усі борги ВАТ "ДІАЛІР", і отримали в обмін у власність усі об’єкти незавершеного будівництва.
ФДМУ, Прокуратура міста Києва та Міністерство охорони здоров’я намагаються оскаржити це питання в суді, але як бачимо з результатів розгляду – безуспішно.
А вже відразу після початку війни з’явилося таке собі "Орум Інвест" (код 44736023, дата запису в ЄДРПОУ 15.08.2022). Засновниками та єдиними учасниками товариства стали інвестори у справі про банкрутство, а саме ТОВ "Мортранссервіс", ТОВ "Хатмент" та ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс". Таким чином інвестори об’єднали всі майнові активи, отримані в результаті процедури санації від боржника ВАТ "ДІАЛІР", створивши нову юридичну особу. Дивним чином назва повністю нового підприємства повністю співпадає із назвою управлінської компанії орбіти Крючкова – ORUM. Саме ця структура тривалий час керувала логістичним напрямком бізнесу Крючкова у Миколаївському, Бердянському та Херсонському морських портах.
ORUM
З 2016 по 2020 рік Леонід Крючков активно розвивав логістичний напрямок бізнесу, скуповуючи діючи та створюючи нові підприємства, що обслуговували стивідорів в різних портах України. Через півтора року це вже була велика кількість компаній, яка потіснила конкурентів і надавала повний спектр послуг, а саме: агентування, швартування, буксирування, подача вагонів, перевалка. Була одна керуюча компанія в Києві ORUM, яку очолив Сергій Пінькас, яка керувала та координувала діяльність усіх підприємств групи.
Освічені джерела розповіли, що з приходом до влади Зеленського, логістичний бізнес Крючкова зазнав тиску з боку нового керівництва Мінтрансу та Арахамії, який начебто хотів отримати долю у групі компаній, яка так успішно почувала себе в Миколаєві, що є вотчиною пана Давіда. В цей же час до Арахамії підключився керівник Укрзалізниці Євген Кравцов, який наразі є підозрюваним НАБУ у розкраданні державних коштів та махінаціях з активами УЗ. Кравцов мав інтерес до компанії "Сі Сайд термінал", що належала Крючкову, і не давала можливості Укрзалізниці працювати в Миколаївському порту.
Після піврічної боротьби з новою владою Крючков вирішив продати усі підприємства свого логістичного бізнесу різним покупцям. Відомо, що з усіх напрямків він залишив собі лише проект будівництва логістичного терміналу в Миколаївському порту, який певний час до війни був виставлений на продаж компанією Ігоря Мазепи Concord Capital.
Крючков залишив Миколаїв та повернувся до Києва, а його компанія ORUM продовжила займатися девелоперським бізнесом Contour Development та проектами по роботі з банкрутствами, борговими зобов’язаннями та викупом.
305 млн кубометрів газу
У багатьох ЗМІ стверджують, що саме Леонід Крючков стояв за реалізацією рішення суду по поверненню 305 млн кубометрів газу компанії "Профі-Газ", бо саме його КІФ був в реєстрах засновників. Цей борг понад 20 років безуспішно намагався отримати з УкрТрансГазу Костянтин Жеваго.
Історія цієї справи виглядає так.
ЗАТ Укренергозбут було засновано в 1998 році. Серед засновників були банк "Фінанси та кредит" і однойменне підприємство з іноземними інвестиціями бізнесмена Костянтина Жеваго. У 1999 роціУкренергозбут передав в газотранспортну систему України, якою тоді оперував Нафтогаз, 418 млн кубів газу, заведеного по імпорту. 305 млн кубів з цього обсягу не були використані власником ресурсу.
В лютому 2007 року Вищий господарський суд задовільнив позов Укренергозбуту щодо повернення йому газу.
В 2018 році Жеваго втратив контроль над Укренергозбутом. Юристи Жеваго згодом публічно заявили, що право власності на Укренергозбут перейшло до Крючкова, Воронова та Грачова.
Проте в Укрнергозбуту був багатомільярдний борг перед банком "Фінанси та кредит". І ось саме цей борг наприкінці 2020 року був виставлений на продаж ФГВФО в складі пулу збанкрутілого "ФіК". За перемогу в конкурсі боролися структура з орбіти Жеваго Фінансова компанія "Фінтакт" та компанія ТОВ "Максі Капітал Груп", яку згодом почали пов’язувати з бізнесменами Вороновим, Крючковим таГрачовим.
Саме ТОВ "Максі Капітал Груп" виборов перемогу за пул, сплативши понад 80 млн грн. Таким чином ТОВ "Максі Капітал Груп" в жовтні отримав вимогу до Укрнергозбуту, якому в свою чергу Укртрансгаз мав повернути 305 млн кубів газу. А вже на початку листопада 2020 року Укртрансгазпідписав мирову угоду з групою стягувачів, за якою "Профі газ" отримав 305 млн кубів газу, що на той час становило близько 65 млн доларів!
На цю тему була безліч скарг, справ, публікацій та розборок на різних рівнях, проте, як згодом вияснили правоохоронці, вся схема була реалізована настільки красиво та юридично бездоганно, щопідстави у звинуваченнях відпали. Згідно матеріалів рішення Вищого антикорупційного суду України,співробітниками НАБУ були досліджені судові рішення, які стосуються виконання угоди від 21 вересня 1999 року між Укртрансгазом та Укренергозбутом, за наслідками перевірки об`єктивних даних про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення не встановлено.
125 млн доларів Ferrexpo
На цьому історія з ТОВ "Максі Капітал Груп" не закінчилася. Вже у 2023 році компанія подала позов до Полтавського ГЗК, а навіть отримало рішення на свою користь про стягнення суми близько 4,5 млрд гривень за невиконаними договорами поруки, що становить 125 млн доларів. Компанія стверджує, що придбала права вимоги за договорами поруки в результаті викупу пулу у ФГВФО у 2020 році.
Журналіст Володимир Бондаренко, завдяки якому вдалося встановити причетність Крючкова до банкрутства ДІАЛІР, посилаючись на пов’язаних осіб у керівництві компанії, стверджує, що ті ж самі Крючков, Воронов та Грачов мають відношення і до ТОВ "Профі газ", і до стягнення 4,5 млрд ТОВ "Максі Капітал Груп".
Поки представники Полтавського ГЗК заперечують законність позову до підприємства, ТОВ "Максі Капітал Груп" вдається досить успішно доводити в судах обґрунтованість своїх вимог до ключового підприємства групи Ferrexpo. Але до завершення справи ще далеко. Жеваго, не дивлячись на кримінальні переслідування з боку ДБР та НАБУ, відомий своїми талантами боротьби в судах та готовністю у протистоянні тримати позицію до кінця.
За цією справою доцільно уважніше слідкувати, адже ії розвиток може сильно вплинути на фінансовий стан як Полтавського ГЗК, так і його основного акціонера.
ЗАТ "СП УКРТВЗ"
У серпні 2017 року Фонду держмайна продав на аукціоні пакет акцій 33% ЗАТ "СП УКРТВЗ", за який невідома компанія "Вайс Трейд" сплатила майже 50 мільйонів гривень.
ЗАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" створене за результатами міжнародного тендеру з вибору партнера для створення спільного підприємства в Україні з виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000, проведеного в Україні в 1995-1996. ЗАТ "СП УКРТВЗ" було утворено за участю Фонду державного майна, ВАТ "ТВЕЛ" (рф) та НАК "Казатомпром" (Республіка Казахстан) на умовах, що передбачають паритетний розподіл акцій між засновниками товариства – по 33,33% кожній стороні.
Протягом багатьох років АТ "СП УКРТВЗ" виконувало функції посередника у взаємовідносинах між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та АТ "ТВЕЛ" з постачання як ядерного палива російського виробництва для потреб українських АЕС так і відповідних комплектуючих ядерного палива вітчизняного виробництва російській стороні, внаслідок чого забезпечувалася участь української сторони у виробництві ядерного палива для потреб українських АЕС.
Після початку війни у 2014 році ситуація кардинально змінилася, і ФДМ виставив пакет акцій, що належав державі, на продаж. Після викупу акцій довгий час не було зрозуміло, хто саме стоїть за маловідомою ТОВ "Вайс Трейд". Але після переобрання наглядової ради товариства новими членами стали Сергій Тронь, Леонід Крючков та Нуруліслам Аркалаєв. Згодом були навіть публічні інтерв’ю Троня та Крючкова, де вони підтвердили свою причетність та основну мету викупу, а саме намір статиінвесторами реалізації проекту будівництва заводу з виробництва ядерного палива в Україні.
Статус проекту наразі невідомий.
Але що точно відомо, так це те, що навіть після початку війни Крючков продовжує активно купуватирізні "погані" борги, права вимоги, корпоративні конфлікти, цікавиться новими приватизаційними об’єктами та банкрутством підприємств.
