Спортивні підсумки року: Білодід та Гутцайт розповіли про основні досягнення українців [ Редагувати ]
Кореспондентка Єлизавета Яковлева записала інтерв'ю з дзюдоїсткою Дар'єю Білодід, яка представляла Україну на Олімпіаді в Парижі, а також з Президентом Національного Олімпійського комітету Вадимом Гутцайтом. Тож, чому Дар'я не вважає 2024-й щасливим? Та якою найбільша перемога всіх українських спортсменів та спортивних функціонерів цьогоріч?
Пане Вадиме, пані Даріє, я вам дуже дякую, що ви погодилися на це інтерв'ю. Власне, для Вас, пані Даріє, цей рік був, можна сказати, визначальним. Бронза на турнірі в Азербайджані, чемпіонський титул на Чемпіонаті Європи, і, звісно ж, Олімпіада в Парижі. Скажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте свої здобутки, свої результати? Чи вважаєте Ви рік, що минає, щасливим для Вас?
Чесно кажучи, ні, не вважаю його щасливим у моїй спортивній кар'єрі. Тому що головна була ціль - це медаль з Олімпійських ігор. На жаль, мені її не вдалося вибороти. Звичайно, приємно, що я у новій ваговій категорії почала виборювати медалі, стала чемпіонкою Європи - це приємно. Але все одно хотілось взяти медаль на Олімпіаді, тому сказати, що цей рік був вдалий, не можу.
Але, тим не менш, Ви досягли таких вершин, які багатьом спортсменам просто не по зубах, про які багато спортсменів можуть лише мріяти.
Так, але я завжди мріяла по-максимуму. Я максималістка. І тому я завжди хочу більшого. Якщо виграш Чемпіонату Європи - це класно, то я все одно прагну вибороти "золото" на Олімпійських Іграх, тому що це наймасштабніші змагання у нашому виді спорту. Тому так, в мене таке мислення.
Розумію, власне, лише прагнучи більшого, можна досягти більшого. Пане Вадиме, тепер питання до Вас. Якщо можна, назвіть топ-3 або, можливо, більше основних, ключових перемог наших спортсменів цього року?
Гутсайт: Перша і головна перемога була те, що ми, збірна команди України, приймали участь в Олімпійських Іграх. Дякуючи нашим Збройним Силам. Завдяки тільки їм, нашим хлопцям і дівчатам, які боронять нашу країну, ми поїхали і приймали участь в Олімпійських Іграх. Ну, і, звісно, після 12 медалей, я не можу сказати "3 перемоги" - тому що їх було 12! 12 медалей на Олімпійських Іграх - це виступ, який вражає. Під час повномасштабної війни наша команда здобула 22-ге місце в загальному заліку. Більше 200 країн приймали у часть у Олімпійських Іграх, і ми були 22-ми. Тому дякуючи, нашим спортсменам, тренерам, тим, хто допомагав - лікарям, масажистам, федераціям. Ми були об'єднана команда. Особливо під час повномасштабного вторгнення за 3 роки ми всі об'єднались. Це була наша спортивна робота. Ми показали те, що ми Українці - ми нація переможців.
На мою особисту думку, наші спортсмени вже самим фактом своєї участі в Олімпіаді й інших великих міжнародних змаганнях, вже найкращі в світі, враховуючи, з якими викликами вони стикаються. Тим не менш, після Олімпіади вже пройшло кілька місяців. Чи були зроблені висновки? Можлиіо, робота над помилками + 17:11 І взагалі, від чого залежить результативність спортсмена з України, який вже. фактично, вже майже 3 роки вимушений тренуватися в умовах повномасштабної війни?
Гутсайт: Взагалі коли закінчуються якісь змагання, вже на наступний день розпочинається підготовка до інших змагань. Коли закінчились Олімпійські Ігри в Парижі, вже на наступний день ми почали думати, що потрібно, як потрібно готуватись до Олімпійських Ігор в Лос-Анджелесі. Звісно, що всі федерації, всі команди, всі головні тренери зробили висновки. Міністерство молоді та спорту проводить зараз комісію по визначенню - визначають головних тренерів, держаних тренерів, старших тренерів, які вже будуть працювати до Олімпійських Ігор до Лос-Анджелесу. І вже в цих комплексно-цільових програмах, які назначають головних тренерів, там уже написано, хто буде готуватися і як буде готуватися, на які медалі ми розраховуємо в 28-му році. Тому звісно, вже робота розпочалась, і ми працюємо.
Трохи докладніше про підготовку запитаю, Даріє, у Вас. Готуватися в умовах війни до змагань, до великих міжнародних змагань. Перепрошую за просте питання: як це? В умовах сирен, вибухів, відключень світла й інших багатьох викликів, які, на жаль, приносить велика війна, чи можна взагалі якісно підготуватися? Чи єдиний варіант претендувати на перемогу - це тренуватися за кордоном?
Чесно кажучи, важко тренуватися в таких умовах. Тому що в принципі, спортсменам важко тренуватися, тому що у нас сильні навантаження, багато травм. І, плюс, ще зайвий стрес - це тривоги, сирени, це ракети. І все це дуже непросто морально. Але все одно на Олімпійських Іграх я сказала: "Вадим Маркович, у нас все одно непоганий результат, можемо йти далі". Українці, в принципі - дуже сильний народ. Я думаю, тому ми здатні навіть в таких умовах виборювати медалі. Але все одно це непросто. І плюс, це зайвий стрес. І, в принципі, хочеться подякувати ЗСУ за те, що взагалі ми маємо змогу тренуватись, готуватись і їздити на змагання.
Зайвий стрес. І, плюс, це ще додаткова відповідальність. Адже в наших спортсменів на змаганнях подвійна місія. Перша - це, звісно, гідно виступити, гідно представити країну. І друга - це заявити і про себе, і про Україну на міжнародній арені і привернути увагу до того, що в нашій країні майже 3 роки йде повномасштабна війна. Скажіть, будь ласка, з Вашого досвіду, з Вашого бачення, як сприймають нашу країну з трибуни, в кулуарах? Взагалі, як реагують на наших спортсменів?
Перший рік, коли почалась повномасштабна війна, уваги було багато, і всі хотіли іноземці допомогти. Вони розуміли, що в нас непроста ситуація. Якщо чесно, зараз такого не відчувається. Багато людей, мабуть, забули, що, як ми живемо, в якій ситуації, що в нас дійсно є війна, і люди помирають. Тому все ж таки хотілося б більше транслювати, показувати, що в нас не так все просто, що нам важко. і щоб люди з різних країн це розуміли, відносилися, намагалися нам допомогти чимось, чим можуть.
Водночас важливим завданням для міжнародної спільноти, для різних міжнародних організацій було максимально, наскільки це можливо, витіснити країну-агресорку росію з великих міжнародних змагань. Пане Вадиме, на Вашу думку, чи все вдалося так, як хотілося б Україні?
Гутсайт: Більше 300 спортсменів з росії було на останніх Олімпійських Іграх, вони були в 5 в рейтингу по здобутих медалях - у 2021-му році. Зараз взагалі їх майже не було. Тому я вважаю, що не просто ми зробили це, ми перемогли в цій дипломатичній боротьбі. Тому що ми витіснили їх повністю - на Олімпіаді їх не було. В рейтингу їх не було. Вони якщо були, то були під нейтральним прапором. Це була дуже кропітка робота з першого дня з початку війни, де ми всі займалися. Я особисто цим конкретно займався - щоб всіх спортсменів країни-агресора, їх не було на Олімпійських іграх.
Поговоримо трохи про плани і цілі на наступний, вже 2025-й рік. Скажіть, будь ласка, які цілі і пріоритети перед собою ставить НОК?
Гутсайт: Завжди на наступний рік після Олімпійських ігор ми відслідковуємо, які команди формуються, які спортсмени формуються на наступний рік, хто буде готуватися до наступних Олімпійських Ігор. Ми зустрічаємося з головними тренерами, зі спортсменами, з президентами федерацій, ми обговорюємо плани, що будуть робити спортсмени в цьому році, де допомога, де кому звернутися. Тобто, вже розпочалась робота. Звісно, що перший рік, він такий - спортсмени деякі відпочивають, тому що є час відпочити - до Олімпійських Ігор 4 роки. Молоді спортсмени, звісно, починають тренуватися, тому що в цьому році буде Чемпіонат Європи, чемпіонат Світу, головні старти для кожного спортсмена.
І запитаю про Ваші, Дарія, плани. В одному з інтерв'ю Ви казали, що плануєте відносно недовгу спортивну кар'єру, а одне зі ЗМІ взагалі припустило, що на наступні Олімпійські Ігри Ви можете поїхати вже не як спортсменка, а як...журналіст! Наскільки я знаю, у Вас є диплом журналіста. Привідкрийте трошечки завісу - що плануєте на майбутнє?
Я не бачила таких новин, і таких планів не було. Поки я не закінчу спортивну кар'єру. Звичайно, плани в мене завжди великі. Тож подивимося. Звичайно, перший рік після Олімпійських Ігор, він такий більш плавний. Можна сказати, напіввідпочинок в якихось тренуваннях, тому що морально дуже важко 4 роки готуватися до Олімпійських ігор, це дуже виснажує. Тому, подивимось.
Отже, на наступній Олімпіаді Вас можна буде чекати в якості кого? Якщо не секрет...
Це буде дуже нескоро, тому побачимо вже саме перед Лос-Анджелесом. Тому що 4 роки - це велика кількість часу. Тому подивимось, як буду себе почувати, як буде здоров'я, чи зможу я 4 роки ще витримати. Я думаю, в процесі побачимо.
Тож, я Вам зичу в новому році наснаги і нових звершень і перемог. Я Вам дуже дякую за цю розмову.
