На Івано-Франківщині ціле місто може піти під землю [ Редагувати ]
У Косові на Івано-Франківщині десятки будинків можуть піти під землю. Гірська річка підмиває береги. Спричиняє масштабні зсуви ґрунту в самому середмісті. Головна причина лиха - відсутність берегоукріплень. Сім років тому ми вже розповідали про цю проблему. Але за цей час питання так і не зрушило з місця. Репортаж з місця подій далі.
Жанна Дутчак, кореспондентка:
Ми були тут сім років тому, у 2018, ось там ще була криниця, поруч нежитлове приміщення. Зараз це все ось там в проваллі. Знаходитись тут місцеві не радять, тому що зсув може статися будь-якої миті.
Останній масштабний трапився минулого літа. Пані Надія пригадує, як за лічені години розчинилися в безодні п'ятнадцять соток її саду і прибудова. А кількома роками раніше пішли під землю стайня і сарай.
Сталося це буквально у моменті. Це не було, що воно йшло по пів метра, по метру. Там вся площа буквально за пару годин, шум був, і воно поїхало. І значить земля під хатою рухнула.
Ґрунт на подвір’ї й надалі стрімко просідає. Один із кутів старенької хати вже завис над прірвою. Під загрозою і решта господарства.
Надія Тихонюк, жителька Косова:
Бачите, воно повзе. Воно до річки повзе. І то річка забирає. Ось в чому справа. Воно не стоїть на місці. Я живу в пеклі, тому що я не знаю: тут це сталося за секунди, там то саме. Розумієте? Тому що пішов низ.
По сусідству у свої вісімдесят один у постійному страху живе і Любов Миколівна. Провалля підібралося до її оселі впритул.
Любов Пасайлюк, жителька Косова:
До моєї хати лишилося п’ять метрів чи шість. Я не міряла. Ця яблунька ще стоїть, а та вже пішла.
Щоранку жінка перевіряє, чи не з'явилися на обійсті нові розколини.
Рано встаю і бачу: свіжа тріщина.
Рясні дощі й паводки з кожним роком відвойовують у берега все нові й нові метри. Будь-якої миті в гірській річці можуть опинитися не лише десяток будинків, а й садок та школа.
Торік люди викликали надзвичайників та геодезистів. Результати дослідження лише підтвердили побоювання.
Галина Стринадюк, жителька Косова:
Вивчали структуру десь до глибини трьох метрів, із чого складається. А це все глина. Це все, що воно мокне і з’їде, тобто скали тут нема. Щоб був камінь і воно могло спертися - нема. Зараз весна, зараз можуть піти дощі знову, повені початися.
Востаннє ці береги в середмісті Косова укріплювали ще за часів Австро-Угорщини. Міцні інженерні споруди з каменю та сіток захищали прибережжя багато десятиліть.
Надія Тихонюк, жителька Косова:
Річка була набагато більша, бо навіть тут човники плавали. Я вам чесно кажу, ми ще плавали. Річка сідала, і вона підмивала. По кусочку підмивала. Ми то називали кашиця. І вона потрошки-потрошки йшла.
Уже майже десять років люди оббивають пороги кабінетів та засипають владу листами з проханням укріпити береги річки Рибниця. Але у відповідь тільки формальні відписки.
Надія Тихонюк, жителька Косова:
Ми не сиділи тихо. Зверталися за допомогою. Ну, з того нічого не вийшло. Аби якось було, якогось каменя хоч трошки кинули, хоч щось. Нічого. Нуль.
Галина Стринадюк, жителька Косова:
У нас дуже високий стрімкий берег - 25-30 метрів. Тут треба хоча б до п'яти метрів зробити габіони, тому що коли йде повінь - річка підіймається на два-три метри.
Зміцнити потрібно понад чотири кілометри берегової лінії. У 2018-му в стінах Косівської мерії нашій знімальній групі пояснили: грошей на такі витрати у них немає. Відтоді нічого не змінилося.
Юрій Плосконос, міський голова Косова:
Річний фонд цілої громади, можливо, вистачило б на будівництво одного цього укріплення. А може б і не вистачило. Але ми не можемо у 15 населених пунктів цілий рік нічого не робити, щоб вирішити проблему в одному місці. Це не є проблема, яку ми можемо вирішити на своєму рівні.
Громада щороку звертається до обласної ради з проханням виділити кошти з екологічного фонду. Наразі депутати профінансували лише виготовлення проєктно-кошторисної документації. За нею вартість робіт становитиме двадцять мільйонів гривень.
Андрій Пліхтяк, начальник управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА:
Можливе фінансування - це обласний фонд охорони навколишнього природного середовища. Основним наповнювачем цього фонду була Бурштинська ТЕС, яка у зв'язку із війною в Україні зазнала значних руйнувань. Відповідно екологічний податок в області значно зменшився.
Якщо у відсотках, то більше ніж на половину. Тож коштів на всі нагальні потреби просто не вистачає. Тому селянам радять шукати інші джерела фінансування, зокрема через загальнодержавні програми.
Любов Пасайлюк, жителька Косова:
Надіялися, що щось зробиться, а самі тепер бачите. Страх мене бере.
І щодень цей страх міцнішає. Адже за прогнозами вже наступного тижня в області очікуються сильні дощі.
