До ЄС з чорного входу: чи витримає Україна європейські акцизи [ Редагувати ]

Українців укотре намагаються підвести до омріяного членства у Євроспільності з якогось чорного входу.
Одна з останніх ідей - проскочити цей шлях за допомогою карколомного підвищення акцизів на тютюнові вироби: щоб вони у нас якомога швидше стали такими, як у Європі. І ніхто особливо не переймається питаннями - а чи витримають це українці, чи справді це треба робити в пожежному порядку і найголовніше: які наслідки таке підвищення може спричинити?
Насамперед, варто з’ясувати, а чого ж насправді від України вимагає ЄС. Підписаною в 2014 році Угодою про Асоціацію наша держава справді бере на себе зобов’язання гармонізувати акцизні ставки на сигарети із європейським законодавством.
Сьогодні в Україні мінімальний акциз становить близько 13 євро на 1000 сигарет, тоді як у ЄС він встановлений на рівні 90 євро на 1000 сигарет. Різниця - майже у 7 разів.
Бігом до Європи
Зараз уже складно сказати, хто перший почав проштовхувати ідею якнайшвидше гармонізувати ставки акцизу з європейськими. Але у цьому році від кількох чиновників та нардепів можна було почути мету: досягнути єврорівня тютюнових акцизів вже через 5 років. Проблема лише в тому, що нас це абсолютно до Європи не наблизить, швидше навпаки.
Подібним чином вже пробували виконати вимоги ЄС такі країни як Болгарія, Румунія та Литва. На різке збільшення акцизів їх внутрішній ринок реагував однозначно: рівень контрабанди одразу стрибав до 30-40%. Аби виправити ситуацію, уряди цих країн вимушені були давати задній хід і знижувати акцизи.
До речі, Грузія та Молдова, які також підписали Угоду про асоціацію з ЄС, нікуди не поспішають. У Тбілісі дискусія щодо гармонізації акцизів із вимогами ЄС (до 90 євро) практично не ведеться. Тоді як у Кишиневі поки що говорять про вихід на рівень ЄС протягом наступних 10 років, та ще й із можливістю відтермінування цього моменту.
Як свідчить досвід десяти нових членів ЄС, в середньому для досягнення євросоюзівських ставок акцизу потрібно 12-15 років. Адже там прекрасно розуміли, що жоден народ, яким би багатим він не був, не в змозі витримати багатократне підвищення податкових зборів у короткий проміжок часу.
Українські особливості
Зрештою, насправді ніхто нас і не підганяє: згідно з текстом Угоди про Асоціацію, Україна повинна представити графік підвищення акцизів до середини наступного року на затвердження. Більше того, в документі наголошується, що підвищення ставок має бути "поступовим" та, наскільки це можливо, "враховувати регіональний контекст".
Цікаво, що про вимогу ЄС підвищувати акцизи на тютюнові вироби у нас знають лише 10% українців. А у випадку, якщо це дозволить привести українське законодавство у відповідність до законів ЄС, підвищення акцизів готові підтримати лише 15% респондентів.
Загалом, ставлення українців до цієї вимоги (підвищити акцизи) негативне, якщо при цьому не відбуватиметься підвищення зарплат. Дехто навіть вважає, що таким чином здійснюється тиск на європейський вибір громадян і побоюється, що невдоволення зрештою може вилитись у протести. А, зважаючи на рівень радикалізму в українському суспільстві, можуть знайтись охочі повпливати й на зміну зовнішньополітичного вектора (використавши дражливу акцизну тему).
ЄС чи власний народ?
Питання акцизів цілком може стати чітким індикатором ставлення Кабміну до власного народу. При сучасному рівні зубожіння пересічних українців та на тлі поглиблення економічної кризи підвищувати податки і акцизи без збільшення доходів населення виглядає відвертим знущанням.
В проектах урядових рішень вже фігурує цифра, на яку збираються підвищити тютюновий акциз - це 40% (раніше говорилося про 27%). Якщо чиновники "психануть" і справді підвищуватимуть акцизи (а з ними зростуть і ціни) до рівня ЄС при нинішньому рівні зарплат, є ризик, що бюджет не одержить очікуваного збільшення надходжень.
Сьогодні співвідношення мінімального рівня акцизів до показника ВВП на душу населення в Україні знаходиться на рівні 0,65% - це приблизно на рівні Франції, Португалії, і майже удвічі вище, аніж у Німеччині чи Австрії! Тобто, українці при своїх невисоких доходах сплачують акцизу навіть більше, аніж благополучні німці.
Попри все, у нас зараз між ціною сигарет і зарплатою склався фактично баланс - можна сказати, приблизно на рівні ЄС. І порушення цієї рівноваги призведе до катастрофічних наслідків.
Якщо говорити про справжні мотиви Євросоюзу, то їм потрібні не стільки наші податки, скільки ефективна система оподаткування та прозорий і легальний ринок. І щоб Україна при цьому не була ані споживачем "лівих" цигарок, ані їх виробником чи транзитером. Тож рішення українським урядом повинні прийматися саме у цьому ключі, а не під впливом "ура-євроінтеграторів" чи професійних борців із курінням. Інакше акцизна епопея стане великим провалом, який віддалить нас від ЄС, а не наблизить до нього.