Юрій Бойко: Ми нікому не дозволимо стерти з пам'яті народу перемогу у Великій Вітчизняній війні [ Редагувати ]

На Київщині полеглих вшановували від самого ранку. На урочистості прийшли і ветерани, і політики. Як усе було - бачила Юлія Жешко. 

Пам'ятаємо війну - бережемо мир. Цими словами розпочався День вшанування загиблих у Другій світовій. У селищі Гатне, що під Києвом, про полеглих згадали не лише на словах. Тут перезахоронили безвісти зниклих бійців. Сьогодні сімох. Експерти встановили, що загинули вони на самому початку війни.

"Сьогодні, напередодні дня великої перемоги, ми з вами беремо участь в траурній церемонії поховання наших бійців і офіцерів радянської армії, які загинули захищаючи столицю нашої Батьківщини. Вони загинули на початку війни. У найтяжчий її час. Це потім був Сталінгрвад, Курська дуга і взяття Берліну і перемога над фашизмом. А вони цього не дочекались. Я, перш за все, хочу подякувати пошуковому отряду "Дніпро" за те, що вони протягом десяти років повертають нам наших героїв. Повертають наших бійців і ховають їх за християнськими звичаями. Дякую вам хлопці, дівчата - за вашу благородну працю", - говорить Юрій Бойко, народний депутат, засновник "Опозиційної платформи- За життя".

Проте, із сімох загиблих ідентифікувати вдалося не всіх. На жаль, деякі прізвища так і залишаться невідомими.

Хай навіть могила з табличкою "невідомий солдат", але для нащадків має лишитися пам'ять про полеглих. А це надзвичайно важливо - переконані ветерани. Кажуть, ті страждання, що країна пережила в сорокових роках - варто пам'ятати.

 "Мне не было еще 16 лет, я добровольно вступил в армию, полтора года воевал и 2 раза был ранен".

"Я лично был партизаном. Мне тогда было 15 лет.  Жили все семьями. Потому что если мать пойдет в партизаны, а семья осталась, всю семью засстреливают.   я уже в Вишневом 1 партизан остался. Нас было шестеро", - розповідає Віталій Чоп, ветеран.

"А немцы. У нас коммендант был такой, не да Бог застанет, что кто-то сидит - избивает. А сколько молодежи до 25 лет. Найболее активных и трудолюбивых вывезли в Германию", - говорить Сергій Коп, ветеран.

Подібне перезахоронення солдат відбувається не вперше. Пошукові групи працюють на території всієї України. І кількість знайдених жертв - вимірюється тисячами.

"Мы проводим это уже более 15 лет. Здесь похоронены почти 1000 бойцов и командиров советской армии. И в других мемориалах тоже.  Вчера на Волыни перезахоронили 61. Сегодня перезахоронили 24 бойца. Мы делаем это 2 раза в год. День Победы и День освобождения Киева", - говорить Юрій Бойко, народний депутат, засновник "Опозиційної платформи - За життя".

"Память, яка в нас є, яка буде в наших дітей і в наших онуків. Память за ту великостраждальну війну, які пройшли ви. І про яку ми маємо нагадувати всім нашим наступним поколінням", - говорить Олександр Качний, депутат київської обласної ради, "Опозиційна платформа - За життя".

Ветеранів, які були присутні на заході, можна порахувати на пальцях. Дехто приїхати вже не може - не дозволяє здоров'я. У середньому, кожен учасник Другої світової вже досяг девяноста п'яти років.

 "Здесь присутствует 51 участник Второй отечественной войны. Их все меньше с годами, они все старые, пожилые люди. Дай Бог им счастья, здоровья. Чтобы они подольше были с нами. И мы должны делать все в этот праздник. Для них и для всего народа. Этот день святой. Мы никому не дадим его забыть, очернить память бойцов, освободивших Украину. И для этого мы все здесь", - говорить Юрій Бойко, народний депутат, засновник "Опозиційної платформи - За життя".

Учасники поклали квіти до меморіалу загиблим солдатам. За словами ветеранів, дата 8 травня для них - це і свято, і безмежна скорбота.

"Со слезами на глазах. Праздник, потому что после тех страданий, переживаний, боли, что были наступил мир. 4 года страна истекая кровью боролась", - говорить Сергій Коп, ветеран.

"С грустными воспоминаниями и с гордостью за наших героев. В этот день мы вспоминаем о них. Наши отцы и матери боролись против нацизма. Это они завоевали эту победу", - говорить Анатолій Присяжнюк, генерал-полковник.

Проте, за рік їх може поменшати. Саме тому і День памяті, і День перемоги - національні дати, які повинен шанувати кожен.