Зняття недоторканості: народні депутати позбавили себе імунітету [ Редагувати ]

Історичне голосування. Усі політики, йдучи на вибори, обіцяли зняти з депутатів недоторканість. Сьогодні своїм рішенням народні обранці позбавили себе імунітету.

Докладніше - у матеріалі.

Друге засідання нової Верховної Ради. Одразу друга сесія, насамперед - ключові історичні голосування. На порядку денному - знаття депутатської недоторканності.

"Ми робили соціологічне дослідження - 87% населення підтримують зняття з будь-якої людини в цій країні", - наголосив Давид Арахамія, народний депутат, "Слуга народу".

"Що зараз трошки лякає - це швидкість, популізм, пустота - форма в угоду якості", - стверджує Ірина Геращенко, народний депутат, "Європейська солідарність".

"Те, що сьогодні відбувається - це намагання продовжити діяльність, яка подобається людям, напевно, але вона для них є другорядною. Люди, перш за все, вимагають вирішення нагальних питань - це припинення війни, це припинення "тарифного геноциду", і у нас є законопроекти, які зареєстровані з цього питання. Треба перш за все ухвалити їх, щоб Парламент відповів на запит людей", - наголосив Юрій Бойко, народний депутат, "Опозиційна платформа - За життя".

Під куполом - жодного порожнього крісла. Президент теж у Парламенті. Для скасування депутатського імунітету і внесення змін до Конституції необхідно 300 голосів. Але вмовляти сьогодні не потрібно

"Ми все одно будемо голосувати за зняття депутатської недоторканості, тому що для нас політична кон'юнктура не буде стояти попереду тих обіцянок, які ми давали своїм виборцям", - заявив Святослав Вакарчук, народний депутат, "Голос".

"У депутатів зберігається імунітет, вони не будуть нести відповідальність за політичні рішення, за голосування чи будь які публічні виступи. Мова про дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності. Якщо депутат збиває людину, або "кришує" видобуток бурштину, аби вчиняє кримінал злочин - він повинен нести відповідальність", - наголосив Володимир Зеленський, президент України.

Після всіх виступів Верховна Рада переходить до голосування. У підсумку - 373 нардепи позбавили себе недоторканності. Норма почне діяти з 1 січня 2020 року.

"Да ничего подобного, даже за голосования, высказывания - даже если оно в стенах Рады, я вышел на улицу - дал интервью, и уже подлежу за свои высказывания ответственности. Я должен думать, чтобы не сказать о них чего-нибудь плохого", - зазначив Вадим Рабінович, народний депутат, "Опозиційна платформа - За життя".

А далі - ще кілька змін до Конституції. Загалом їх 7: це і скасування адвокатської монополії, і закріплення за президентом права призначати і звільняти директорів НАБУ та ДБР, і зменшення кількості нардепів до 300, і про додаткові підстави для припинення повноважень народних обранців. Ось тут уже парламентарії - не такі одностайні.

"Є ще одна норма, вона недосконала, вона стосується пропуску засідань, але вона абсолютно недосконала. Це норма якась розпливчата, тобі достатньо зранку прийти о 10 (годині - ред.) , натиснути кнопку "за" при реєстрації і далі ти можеш зникнути з зали, і вважається, що ти не прогулював. Ми вважаємо, що треба перейти до системи, яка є в багатьох Парламентах - де магнітна картка, ти приходиш, відкриваєш двері магнітною карткою, але без цієї картки ти не можеш вийти з зали", - наголосив Сергій Соболєв, народний депутат, "Батьківщина".

"Ми не підтримуємо інші зміни, як запропоновані - вони видаються нам фрагментарними, вони видаються не до кінця продуманими. Нам потрібно системно підходити до цього питання. Ми бачимо окремі загрози, в окремих нормах, як то: обмеження права окремого народного депутата самостійно подавати законопроекти", - заявила Інна Совсун, народний депутат, "Голос".

Та попри критику, перші голосування показують, що у Верховній Раді переконувати когось не дуже й треба. Монобільшість. А оскільки зараз обранці голосують тільки за те, щоб конституційний суд розглянув запропоновані зміни - 300 голосів і не потрібні. А отже, обранці відправили на висновок КС положення про скасування адвокатської монополії та законопроект, який пропонує надати право президентові створювати регуляторні норми, призначати та звільняти директорів НАБУ та ДБР.

"Ми законопроекти ці не приймаємо в цілому, ми не приймаємо їх навіть у першому читанні, ми їх приймаємо до розгляду і направляємо до Конституційного суду на висновок", - заявив Данило Галицький, народний депутат, "Слуга народу".

"Тобто, це абсолютно технічна процедура, яка не стосується формально у Верховній Раді змісту цих законопроектів, а що вже скаже КС - будемо дивитися зміст, будемо дивитися - чи будуть застереження КС, чи все таки висновки будуть беззастережні, і далі будем приймати відповідні рішення - як реагувати і як голосувати", - зазначив Сергій Власенко, народний депутат, "Батьківщина".

Інші законопроекти, які треба направити до Конституційного суду, - почали розглядати вже на вечірньому засіданні. А роботу Верховної Ради завчасно продовжили, щоб, у разі потреби, можна було голосувати і вночі.