Чому в Україні не припиняються масштабні пожежі [ Редагувати ]

А от чому цьогоріч пожежі в Україні настільки масштабні? Незвичайно суха погода та палії. Це - дві причини, які озвучує влада. Однак, насправді - їх набагато більше. Це і безгосподарність, і бездумна забудова, і вирубка дерев. А ще - корупція та безкарність.

Величезні економічні збитки.

Більше, ніж в 25 мільйонів гривень.

Та екологічна катастрофа.

Олександр Чистяков, еколог, голова Асоціації рибалок України:

Загрязняется атмосфера, это погибают тысячи, и тысячи животных.

Чому цього року лісові пожежі настільки масштабні? І як корупція та людська жадібність стали першопричиною лиха?

Прізвище яке ваше, кажіть! - Ніяк!

Ця сільська жінка, як і тисячі таких, як вона, - перша причина лісових пожеж. Вона палить траву просто серед лісу.

Олександр Чистяков, еколог, голова Асоціації рибалок України:

Поджигают сухостой на полях, поджигают камыш в плавнях.

Для чого? Бо так звикли. Хтось каже: "діди так робили, і ми робимо". Мовляв, спалюючи стару траву, дають місце новій. Хтось не знає, куди подіти сухостій. А дехто методом "випаленої землі" бореться з... хижаками!

Не шкода тварин? - А які тут тварини? - В цих комишах і качки гніздяться, і зайці бувають. Вам що, немає чим зайнятися? Воно вам мішало?

А це - ще одна категорія паліїв. У яких на меті забава, або проплачена провокація. Цих двох поліцейські згодом затримали.

Олександр Ковтун, заступник начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України:

За скоєння цих злочинів передбачено покарання до 5 років позбавлення волі.

Пожежі - біда не лише Житомирщини та Чорнобиля. Палії знищують заповідники! Це кадри із Закарпаття. Тут горіла Долина нарцисів - спадщина ЮНЕСКО площею майже 260 гектарів!

У заповіднику згоріла велика територія Долини нарцисів через підпал сухої трави. Моментально. Як то вітер віє так і пішло, пішло, пішло.

Через сильний вітер і суху погоду вогонь поширюється моментально. Безсніжна зима та бездощова весна - це друга причина масштабних пожеж.

Ілля Єременко, голова Ради Української кліматичної мережі:

І через це значно сухіша трава, грунт значно сухіший і вогню легше поширюватися на великі території.

Кліматологи говорять про глобальне потепління. Доказ цьому - на термометрі:

Ілля Єременко, голова Ради Української кліматичної мережі:

У нас стало вже тепліше на один градус, порівняно з минулим - другою половиною минулого століття.

І такий, здавалося б, незначний перепад температури значно вплинув на клімат. З'явився не притаманний для українських широт сильний вітер. Далі - ланцюгова реакція.

Олександр Чистяков, еколог, голова Асоціації рибалок України:

Ветры выветрили, буквально вынесли из верхнего 3-5 сантиметрового слоя почвы всю влагу. Результат мы видим - пылевые бури.

Перша за майже 100 років пилова буря пронеслася північчю країни й зупинилася тільки на Чернігівщині. Ось такий вигляд зараз має це місце. Під товстим шаром піску насправді… чорнозем. Але на цьому фото його навіть не видно. До речі, пил зупинила густа лісосмуга. Теоретично на Київщині, де й почалася "пилова негода", вони теж мали б бути, але...

Олександр Чистяков, еколог, голова Асоціації рибалок України:

Сейчас эти лесополосы оказались ничейными. И поэтому или зарастают полностью, что не позволяют правильному проветриванию полей, или эти лесополосы вырубают.

Їдемо в машині. Ліс, раптом стає рідшим, а будинків стає все більше.

І рубають дерева масштабно. На продаж, для переробки, а ще... як ось ці гаї - для забудови. Ми їдемо в Ірпінь, містечко під Києвом. Дорогою бачимо десятки будинків: багатоквартирні та приватні, котеджі та дуплекси - всі побудовані в лісі й ним же оточені. Але це - поки що. А перед в'їздом у місто - поле в кілька десятків гектарів. Усе це - торфовища.

Олександр Чистяков, еколог, голова Асоціації рибалок України:

Это действительно были абсолютные болота. После мелиорации их осушили. Что мы имеем? Мы имеем каждый год возгорания этих торфяных полей. Когда горят торфяные поля их особо сложно тушить. Потому что они горят не сверху, а внутри.

І горять торфовища регулярно. Столичне передмістя багато років потерпає від їдкого диму. Тож влада ірпеня вигадала ноу-хау... Забудувати торфовища. Спочатку біля річки ірпінь з'явилася набережна...

Олександр Чистяков, еколог, голова Асоціації рибалок України:

С каким видом? На умирающую реку. То есть река, вот садитесь на лавочку и наблюдаете, как река Ирпень у вас на глазах просто умирает.

З місцевим правозахисником Сергієм Гапоном ми гуляємо набережною. Ось цей вимірювач рівня води показує, що глибина водойми не більше ніж півтора метра. А довкола берегів густо росте очерет.

Сергій Гапон, правозахисник:

У минулому році, і навіть на початку цього року рівень води був, ну не знаю, рази в три, чотири менше.

Тож, чому річка мілішає? Усе - через масштабне будівництво в заплаві.

Сергій Гапон, правозахисник:

Перша черга - лише 18 гектарів. Потім тут друга черга 21 гектар і туди, якщо подивитися - 10 гектарів під ще один житловий комплекс.

Будують усі об'єкти, знову ж таки, на торфовищах. Ми заходимо на територію, яку планують забудувати. І земля під нами в прямому сенсі просідає. Усе - через м'який ґрунт та підземні води.

Грунтові води тут досить високо. Торфовища доходять до самого верху.

Ґрунтові води справді неглибоко. Тож виникає питання: як тут дозволили будувати? Раніше це контролювали в екологічній інспекції.

Єгор Фірсов, т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України:

Це коли екологічні інспекції мали більше повноважень. Станом на зараз у нас нема таких повноважень, щоб ми безпосередньо контролювали забудову. Хоча, за документами це - земля сільськогосподарського призначення. Ще за Радянського Союзу ці великі болота осушили та провели меліорацію, виснаживши навколишні водойми та підземні ґрунти.

Висушування боліт, меліорація та забудова заплав. Як наслідок - тотальне зневоднення. І причина масштабних пожеж, які зараз випалюють Україну.

Бо ж без води залишалися цілі села! Ця стара криниця у дворі сільської амбулаторії - чи не єдина в Думанцях. Лікарка Олена Плісенко зберегла її як пам'ять про минулі роки.

Так ключ входить. - То давно не відкривали її? - Ну, да. А смисл? Води ж немає.

У селі всі вже кілька десятиліть користуються свердловинами. Аби дістатися до води, б'ють на глибину понад 20 метрів. І це при тому, що Думанці розташовані на березі річки Тясмин.

Марії Прокопівні вже за вісімдесят, але вона чітко пам'ятає, коли в сільських криницях зникла вода, а тутешні заплавні луки перетворилися на поля. Пенсіонерка згадує, як біля Тясмина вперше з'явилися радянські меліоратори.

Марія Ворона, жителька села Думанці:

Рвемо листя там на горі у Чубівці, коли кажуть: "он, дивіться" -  із Чорнявки іде трактор і за ним отой, що ковшом землю бере і позад себе відкидає і оце почали рити. Нарили, що нема нічого.

Колись "Великий Тясмин", яким ще 70 років тому ходили човни, тепер нагадує струмок. Уздовж усієї річки, немов трубки від крапельниці, - сотні меліораційних каналів. Це вони десятиліттями вбивають Тясмин.

Раніше всі ці місця, де ми знаходимось, вони на весні затоплювались водою, але задля меліорації були зроблені от такі канали, з'єднані між собою такою трубою задля того, щоб штучно знизити рівень грунтових вод і використовувати цю заплаву для сільськогосподарського використання.

За таких умов колись величному Тясмину залишилося не так уже й довго, каже еколог-науковець Максим Гаврилюк. До тотальної меліорації річка мала можливість самоочищатися, та генії радянської інженерії за допомогою дамб випрямили русло, і течії тут майже немає.

Максим Гаврилюк, директор навчально-наукового інституту природничих та аграрних наук ЧНУ імені Богдана Хмельницького:

Коли створюється меліоративна каналу, то проривається вона таким чином, щоб вода могла стікати з місцевості і тому рівень грунтових вод падає до певного рівня і таким чином добиваються осушення певної території.

Щоправда, "певною територією" осушення часто не обмежувались. Це супутникові знімки річки Сейм - однієї з приток Десни. Вони зроблені навесні 2003 року. Тоді луки були затоплені. А ці кільця - штучно зроблені острівки для зберігання сіна. Втім, уже через 17 років вони стали непотрібними. Заплава суха. А ґрунтові води опускаються нижче. І не тільки на полях, а й у лісі.

Це - ще один чинник зневоднення. Нелегальний видобуток бурштину призводить не тільки до вже знаменитих "місячних пейзажів", а й до поширення пожеж.

Тетяна Тімочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги:

Найбільш поширюваними, швидкими масштабними є пожежі в Житомирські області саме на тих територіях, де в попередні роки був видобуток бурштину. З одного боку, призвело до заболочення певної території, що потім за певний час висохло, або просто висушування цієї території, тому що грунтові води відчутно впали.

І будуть опускатися ще нижче. За словами екологів, зараз Україна перебуває на перехідному етапі зміни клімату. І якщо влада не зробить висновків, масштабні лісові пожежі, пилові бурі та посуха стануть буденними явищами.