Український "Хоґвардс": у Чернівцях розкрили секрети старовинного університету [ Редагувати ]

Вже зрозуміло, що кордони цього року буде важко перетнути. Тож відпустку українці переважно проведуть вдома. В Офісі президента доручили владі кожного регіону визначити свої туристичні принади. А Подробиці тижня це вже роблять в ефірі. Ми запустили цикл сюжетів про невідому Батьківщину. Сьогодні - про місто, сповнене затишку, легенд та... магії. І де є український "Хоґвардс".

"Маленький Париж", "Місто над Прутом", "Перлина Буковини" - як тільки не називають Чернівці. Кажуть, що років зі сто тому вулиці підмітали букетами троянд, а собак називали іменами олімпійських богів. Чи справді Чернівці такі унікальні? Ми поглянемо на закулісся міста.

Чернівці - найменший обласний центр України. Та це аж ніяк не применшує його шарму та унікальності. Мало хто знає, але ще сотню років тому місто вважали "благословенним". І весь секрет - у магії цифр.

Аби звести Центральну площу, тодішні урядники викупили у містян 7 земельних ділянок. А міська Ратуша змінила 7 державних прапорів. "Сімка" супроводжує місто і дотепер.

Леся Щербанюк, дослідниця міста:

Свого часу на цій площі було 7 готелів. Сюди на площу променями збігаються 7 вулиць. Так що сімка оберігає Чернівці для того, щоб вони були таємничі.

А таємничості Чернівцям - не бракує. Власне, як і атмосферності: вузенькі вулички, затишні дворики, неповторні будівлі. І все - у світло-пастельних тонах. Так архітектори задумали. На відміну від гамірних Києва чи Львова, Чернівці - неквапливі та розмірені. Це відчуваєш, щойно потрапивши на вулицю Ольги Кобилянської - колишню Панську.

Леся Щербанюк, дослідниця міста:

Пастельна стилістика, м'які лінії, 2-3 поверхи - це все продумано.

Театри, парки, 600 пам'ятників і навіть своя "Алея зірок". А ще - безліч готелів, ресторанів і кав'ярень. Словом, усе, що потрібно туристу. Та, мабуть, перше, із чим асоціюються Чернівці - це Резиденція митрополитів Буковини і Далмації. Нині, це - знаменитий Університет імені Федьковича. Український "Хоґвартс".

Резиденцію почали будувати в середині 19 століття. Роботи розтягнулися на 18 років. Молодий чеський архітектор Йозеф Главка розробив масштабний проект. І не лише за розмірами, а й за вартістю. На будівництво витратили нечувану тоді суму - майже 2 мільйони гульденів. Якщо перевести цю суму в чисте золото - вийде більше тони!

Микола Косташ, екскурсовод:

Коли розпочали будівництво Резиденції, я в періодиці того часу читав, що люди, мешканці були не дуже в захваті від того, що тут будується. Такий мавритансько-візантійський стиль - нічого схожого в місті на той час не було.

На п'яти гектарах звели три корпуси. Все будували - винятково з місцевих матеріалів. Для цього навіть спеціально відкрили черепичний та два цегляні заводи. Щоб цегельна кладка була ідеальною, до Чернівці привези 30 кращих мулярів. У кожного був норматив роботи - не більше сотні цеглин за зміну.

Всередині український Хоґвартс теж вражає: розписані стелі, величні колони. Роздивлятися цю красу можна годинами. Та найцікавіше - за дверима. У Червоній залі витає дух старовини. Стелі, паркет і навіть світильники - усе тогочасне. А ще, справжні венеційські дзеркала.

Якщо піднести вогонь, або світло до дзеркала - у ньому видно 6-7 відображень світла. Легенда каже, що кожна пані або панянка, яка подивиться на себе в одне з них, дійсно, молодшає на декілька років. Але вам ще дуже рано або знаходить нареченого у Чернівцях.

На території університету є і власна церква зі столітніми вітражами. Та найцікавіше - на даху храму. Екскурсовод веде нас туди, де ще не ступала нога туриста.

Микола Косташ, екскурсовод:

Знімальні групи також не можуть потрапити, це свята-святих нашої семінарської церкви - дзвіниця. Наші студенти-теологи піднімаються на ці дзвіниці, перед початком богослужіння б'ють в дзвони.

Зараз в унікальному університеті навчається 14 тисяч студентів.

Олександр Карп, студент Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича:

Знаєте, тут таке враження, що до тебе стіни посміхаються. Коли ти приходиш, тобі стає так добре, приємно на душі і хочеться бути тут.

Екскурсоводи жартують: побачити український Хоґвартс має кожен. Найближчим часом старовинні ворота знову відчинять для гостей.

Як його називають українським Хоґвартсом, я б навіть додала, що він схожий чимось на Оксфорд. Магічне місце, містичне місце. Тому ми запрошуємо всіх сюди, до нас.

А ще цього тижня у "Подробицях" ми покажемо не козацьку, а сакральну Хортицю. Бо цей острів - це не лише Січ. А ще й тисячолітні храми, пам'ятки, старіші за єгипетські піраміди та язичницькі капища. Тож, не пропустіть.