Провальна медреформа: на що витрачаються бюджетні кошти "ковідного" фонду [ Редагувати ]
Брак ліжок, кисню, апаратів ШВЛ. А ще - мізерні зарплати тих, хто рятує. Аби боротися з коронавірусом - потрібні гроші.
Тоді чому половину коштів з "ковідного" фонду пустили на... дороги. Відповіді на це питання чекають і у МВФ. За словами голови Нацбанку, кредиторів дуже цікавить, чи за цільовим призначенням були витрачені фінанси.
Коронавірусний квест - бесплатний тест! Пройти його вдається не всім!
Анна Саліванчук, жителька Києва:
65-летний человек с температурой должен поехать в Хмельницкий, постоять там в очереди, чтобы сдать тест.
А потім - довго чекати результатів.
Андрій Бабський, директор департаменту охорони здоров'я Дніпровської міськради:
Затримка по отриманню результатів інколи доходить більше 10 днів.
При цьому, в лікарнях люди лежать у коридорах! На кисень та апарати ШВЛ - черги.
Владислав Бреславець, син хворого на COVID-19:
Даже если понадобится кислород, искусственная вентиляция легких - на данный момент все занято.
І лікуються в стаціонарі за свій, а не державний, кошт.
Я деньги передаю, а там как, покупают там, лекарство там все.
Дніпропетровщина - три мільйони мешканців і лише дві державні лабораторії, які тестують на COVID-19, хоча регіон у коронавірусних лідерах. Навіть чиновники визнають: вони в заручниках системи.
Андрій Бабський, директор департаменту охорони здоров'я Дніпровської міськради:
Прошу не звинувачувати наших сімейних лікарів, нашу медицину у тому, що вона не спроможна щось зробити у цьому питанні. Сподіваюся, що держава, уряд приймуть якійсь відповідні рішення і ситуація найближчим часом налагодиться.
Завантаженість лікарень у Дніпрі майже 100%! Тож приймати "ковідних" хворих починають й інші медзаклади. У департаменті охорони здоров'я кажуть: ліки та засоби захисту є. Поки...
Юлія Віклієнко, заступниця директора департаменту охорони здоров'я Дніпровської міськради:
Зараз є запас всього на тримісячну потребу.
Чому ж і пацієнти, і медики скаржаться і на брак тест-систем, і дефіцит безкоштовних ліків та кисню. Адже саме для цих потреб й створили спеціальний "Фонд Ковіду", у який заклали майже 66 млрд гривень! Що ж в ньому залишилось? І на що пішли гроші. Ось графіка з офіційного сайту Кабміну. З неї випливає, що витрачена майже половина. І левова частка - зовсім не на медицину. Чому? Цим питанням уже і в МВФ занепокоїлись!
Тетяна Острікова, економічний експерт:
Тут можна зробити припущення, що ідеться насамперед про нецільове витрачання коштів. Найбільше, саме близько 14 млрд витрачено за статтею "будівництво і ремонт доріг", і безумовно ця стаття не є способом запобігання коронавірусу, ані способом тестування і очевидно, що в будь-яких наших кредиторів, - а МВФ позичає нам кошти і відповідно хоче знати, що ми витрачаємо їх, - є стаття "закупівля апаратів штучної вентиляції легень", і за цією статтею витрачено 0 гривень 0 копійок.
Хоча саме апарати ШВЛ - життєво необхідні. А їхній дефіцит означатиме, що лікар вирішуватиме: кого підключати, і давати шанс на порятунок, а кого - ні...
Інше проблема - державне "безкоштовне" лікування. За підрахунками МОЗ, держава витрачає на "ковідного" пацієнта від 12 до 45 тисяч бюджетних гривень. Але, щоб ці гроші дійшли до пацієнта, потрібно довести, що він хворий на COVID-19. Навіть, якщо є всі очевидні симптоми - потрібен тест. Якого, нагадаємо, чекають інколи більше тижня...
Володимир Вовчук, заступник головного лікаря Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні:
Якщо немає підтвердженого ПЛР-тесту, то пацієнти лікуються за іншим протоколом терапевтичної допомоги - він значно менший, там всього 4300 гривень. Значна частина йде на кисень.
А з ним, до речі, можуть бути проблеми. Якщо кількість пацієнтів збільшиться, - говорять у цій Івано-Франківській лікарні.
Володимир Вовчук, заступник головного лікаря Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні:
Потрібно мати кисневі точки. На 185 ліжок хворих, які є в лікарні, ми маємо 80 кисневих точок - це вже недостатньо стає.
У "ковідному" Фонді ще є половина суми. Та питання - куди їх витратять? На дороги чи все ж таки на боротьбу з коронавірусом? Бо від цього залежить і доля української медицини і економіки.
Тетяна Острікова, економічна експертка:
Україна втрачає шанс отримати другий транш МВФ вже у 2020 році і це є насправді найгірший сценарій. Є велика надія, що в умовах другої-третьої хвилі коронавірусу влада буде фінансувати видатки саме на медицину, на тестування, на лікування, на закупівлю необхідного обладнання, зокрема і засобів захисту і концентраторів. Інакше, якщо не зайде транш і будуть обрізані певні державні видатки - ситуація може бути вкрай складною.