"Бюджет під ялинку": чи ухвалять депутати головний кошторис країни у визначений законом термін [ Редагувати ]
Підрахунками займаються зараз і у парламенті. Там у розпалі вже традиційний новорічний серіал - "Бюджет під ялинку". Шанси ухвалити головний кошторис країни у визначений законом термін - до першого грудня - тануть на очах.
Чому депутати не можуть домовитися? І до чого тут МВФ? Знає Олена Логінова.
"Новорічні бюджетні ночі". Таке український парламент практикує не вперше. У 2015 - за часів Арсенія Яценюка - кошторис ухвалювали під ялинку всю ніч. Бюджет народжувався в муках, з перервами та суперечками.
А це вже 2016 і вже уряд Гройсмана. Місце зустрічі змінити не можна: та сама сесійна зала Верховної Ради. До нового року два пленарних тижні, а бюджету знову нема. І знову він з'явився - під ялинку.
2020. Обіцяне ухвалення бюджету знову переноситься. В регламентований строк - до 1 грудня - з документом не встигають. Бо він на доопрацюванні у міністрів.
Іван Крулько, народний депутат, член бюджетного комітету Верховної Ради:
Зараз фактично м'яч на полі Кабінету Міністрів. По динаміці ми можемо прогнозувати, що уряд не справиться в той строк, який передбачений бюджетним кодексом для подання державного бюджету на наступний рік до другого читання.
Так у чому ж причини зволікання? Якими можуть бути наслідки? І навколо чого точаться головні кулуарні торги? Про це - згодом, а поки що про бюджет цього року. Бо і з його виконанням проблеми.
Тетяна Острікова, економічний експерт:
Станом на 10 листопада не було профінансовано витрат на суму близько 320 млрд. Із них 140 млдр - це пенсії, зарплати, соціальні виплати за листопад і грудень. Тобто профінансувати навіть найнеобхідніше держава зможе тільки в тому разі, якщо податкова і митниця перевиконають план доходів на листопад і грудень, зазвичай це робиться за рахунок тиску на бізнес.
Проєкт бюджету на наступний рік має бути - реалістичним. Це вже вимога наших головних кредиторів - Міжнародного валютного фонду. І поки що з цим проблеми. Хоча на кону другий транш, який мав надійти ще у вересні. Найперше, що не влаштовує МВФ у цифрах кошторису, - це дефіцит. Понад 270 млрд гривень.
Олег Пендзин, економічний експерт:
Найголовніше, що цікавить Міжнародний валютний Фонд - це спроможність української влади повертати взяті раніше борги. Тому вони так сильно хвилюються на предмет бюджетного дефіциту і тому вони так шалено виступають за жорстку антикорупційну політику, бо вони розуміють або ми віддаємо гроші кредиторам або можновладці їх розсовують по власних кишенях.
Тетяна Острікова, економічний експерт:
МВФ говорить, що для того, щоб ми як позичальник були макрофінансово стабільні. такий дефіцит не повинен бути вищим 5%. В бюджет заклали дефіцит - 6%. Різниця складає - 300 млрд. Викликає великі сумніви, що уряд скоротить цей дефіцит бюджету до другого читання. Саме тому ми не бачимо, щоб бюджет виносився до другого читання в сесійну залу Верховної Ради.
Тож коли проєкт бюджету винесуть у сесійну залу - невідомо. Хоча під питанням - другий транш МВФ.
Олег Пендзин, економічний експерт:
Не буде траншу, на соціальні програми буде менше грошей.
Бюджет, найімовірніше, все-таки встигнуть ухвалити під ялинку, а от чи буде під ялинку і транш МВФ?