Профільні інститути не отримують доплат за COVID-19 пацієнтів [ Редагувати ]

Місця для ковідних хворих розгорнули й у профільних інститутах Академії медичних наук. Ідеться про інститути Шалімова, Амосова, Ромоданова.

І це при тому, що ані грошей за ковідних пацієнтів, ані доплат медикам вони не отримують, як решта українських лікарень. Чому? Розкаже Ксенія Барвіненко.

Середмістя столиці сьома ранку. В цей час більшість українців лише розпочинає свій день, а в Інституті трансплантології імені Шалімова, вже готуються до операцій. А ще віднедавна рятують життя хворим на COVID-19.

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:

За цю неділю ми прийняли 38 киян, тільки киян за цю ніч привезли 11, за прошлу - 27. У нашому інституті було виділено 60 койок для приймання цих хворих і при необхідності зможемо збільшити цифру, у нас 48 місць для надання кисневої допомоги, 17 ШВЛів.

Приймати ковідних хворих тут почали ще на початку пандемії. Це були пацієнти, яким діагноз "коронавірус" ставили вже в інституті.

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:

Вони приїжджали з негативним ПЛР і на третій день у них проявлявся COVID-19, ми вже цих пацієнтів лікуємо більше півтора року, ці хворі в нас є, ми знаємо, лікувати в нас є де лікувати, в нас, Богу дякувати, ніхто ще не вмер.

Схожа ситуація в усіх інститутах Академії медичних наук. В Інституті нейрохірургії обладнали ціле відділення.

Євген Педаченко, директор Національного інституту нейрохірургії ім. Ромоданова:

Де є централізований підвод кисню, тому що вони кисневозалежні, і ці кисневі концентратори не завжди допомагають, треба, щоб були лікування киснем під підвищеним киснем, в нас такий є, виділено 40 ліжок, при тому що ми не припиняємо роботу по наданню нейрохірургічної допомоги.

Тож лікарі кажуть - були шоковані, коли почули закиди столичної влади, що інститути, які підпорядковуються Національній академії наук, не приймають хворих на COVID-19.

Людей ми лікуємо, знаходимо резерви.

Саме ці резерви і є найбільшою проблемою профільних інститутів. Адже гроші їм дали лише на лікування профільних пацієнтів.

Василь Лазоришинець, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова:

У нас виділені кошти, виділена кількість послуг, оперативних втручань які ми можемо зробити, а також види втручань, якщо ми почнемо ці гроші витрачати на ковідних пацієнтів то будуть проблеми.

Євген Педаченко, директор Національного інституту нейрохірургії ім. Ромоданова:

Нам обіцяють діти фінансування не тільки на ліки, а і на ті 300 відсотків надбавки для медичного персоналу за те, що вони працюють з гострою особливо небезпечною інфекцією, але досі ні копійки грошей ми не отримали.

У Міністерстві охорони здоров'я кажуть: гроші скоро будуть. Загалом - 55 мільйонів гривень. Та проблема в бюрократії.

Максим Степанов, міністр охорони здоров'я України:

Зараз воно потребує погодження з бюджетним комітетом, НАМН це інший розпорядник коштів, але ми зі свого боку в тісній співпраці з ними, я зі свого боку максимально тереблю міністерство фінансів, якщо б це питання лежало в площинні МОЗ, повірте мені кошти були б перераховані ще позавчора.

А поки що лікарі самотужки латають фінансові дірки.

Василь Лазоришинець, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова:

Ми проводимо лікування цих пацієнтів все ж таки за кошти пілоту, за що можливо потім прийдеться відповідати, але життя людей, життя пацієнтів набагато дорожче, аніж ті нюанси які можуть потім виникати.

А в Академії меднаук пропонують й іншу допомогу. Можуть забрати до себе деяких пацієнтів, аби розвантажити лікарні.

Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України:

Давайте нам пацієнтів з так званих коморбідних пацієнтів, тобто якщо у людини інфаркт і ковід, інсульт і ковід, цукровий діабет і ковід, всі ці пацієнтів ми беремо на інститут нейрохірургії, а за рахунок цього ви звільняєте свої ліжка і кладете додатково пацієнтів.

А у відповідь, каже директор академії, - тиша. Тож залишається чекати фінансування й рятувати хворих.