Екологи Австралії рахують качкодзьобів: що загрожує популяції? [ Редагувати ]
Зробити перепис серед качкодзьобів узялися австралійські екологи. І донині знань про цих унікальних ссавців небагато. Чому вести за ними спостереження - справа не з легких і що загрожує дивовижним тваринам - далі в сюжеті.
У хиткому човні, посеред річки, під покровом ночі - так працюють австралійські вчені. Цього разу їм пощастило - натрапили на те, що шукали.
Джілад Біно, еколог, професор Університету Нового Південного Вельсу:
Перше, що ми з'ясовуємо, коли ловимо качкодзьоба - це чи не потрапляв він до нас раніше? Це важливо, щоб ми могли правильно порахувати тварин. Зазвичай ось тут на холці ми залишаємо чіп. Здається, у нас новий друг. Це значить, качконосів більше, ніж ми думали.
Перш ніж позначити тварину чіпом, їй дають подихати снодійним газом. Потім важать, міряють, беруть купу аналізів і вносять дані в базу. Найперша місія екологів - порахувати, скільки качкодзьобів живе у їхньому штаті - Новий Південний Уельс.
Тенхіл Хок, наукова співробітниця Університету Нового Південного Вельсу:
Качкодзьоби дуже таємничі. Чимало людей живуть поруч із річками, але ніколи в житті цих тварин не бачили. Інколи нам щастить помітити, як качконоси пропливають повз човен у воді. Але без сіток дуже важко дізнатися, де вони живуть і скільки їх.
Качкодзьоб - символ Австралії і один із двох ссавців у світі, які відкладають яйця. Та вчені досі знають про унікальну тварину мало - приміром, тривалість життя - невідома. І до існування в неволі качкодзьобів не привчили. А у природному середовищі полохливому створінню нині загрожує небезпека.
Джілад Біно, еколог, професор Університету Нового Південного Вельсу:
Наші підрахунки показали, що кількість качконосів скоротилася на третину за останні 30 років. Загрожує їм здебільшого людина. Австралійці кардинально змінили водойми - споруджували греблі, інтенсивно користувалися водою з річок. Це порушило природну рівновагу.
Худоба, яку випасають біля річок, руйнує береги - домівку качкодзьобів. Дошкуляє також екстремальна погода - повені й посухи. Якої шкоди качкодзьобам завдали катастрофічні лісові пожежі минулого й позаминулого літа - науковцям оцінити складно. Утім певні - австралійських ендеміків треба захищати.
Тенхіл Хок, наукова співробітниця Університету Нового Південного Вельсу:
Часто так буває, що всі починають перейматися зникненням певного виду, коли вже надто пізно. З качкодзьобами точка неповернення ще не пройдена. У нас є можливість врятувати цих чудових тварин.
Наперед екологи закликають охороняти річки, насаджувати поруч рослини, аби береги не завалювалися. А також чистити водойми від пластикового сміття.