Діджиталізація в Україні: парламент легалізував криптовалюту, а цифровий паспорт прирівняли до паперового [ Редагувати ]

Тож уже за три дні ми дізнаємось, на які гроші житиме вся країна наступного року. А який шмат бюджетного пирога планують відкусити в Мінцифри, буквально за кілька хвилин мені розкаже віце-прем'єр Михайло Федоров. Із того, що вже відомо, - плани в Кабміну наполеонівські: покрити всі поїзди швидкісним 4-Джі інтернетом, прибрати черги у ЦНАПах і навіть вивести Україну в ТОП-20 цифрових держав світу.

Причому фундамент таких амбітних планів уже закладений. Парламент цього тижня легалізував криптобіржі. Україна - перша держава у світі, де цифровий паспорт офіційно прирівняли до паперового. Наша колега Анна Філь дізналась, як діджиталізують Україну? Скільки заробляють розробники "Дії"? І чому німці, на відміну від українців, не поспішають іти в цифру?

Анна Філь, кореспондентка:

Іще п’ять років тому такого навіть уявити не можна було! Придбати квитки без жодних кас - усе на сайті. Замовити продукти - будь ласка, онлайн. Записатися до лікаря, заплатити за комірне чи зареєструватися в чергу в ЦНАП - достатньо одного кліку.

А все завдяки тому, що Україною шириться..

-Цифрова, як ви кажете? - Діджи.. - Так-так, діджиталізація.

Марина, киянка:

Это новый такой прорыв в современном человечестве.

Іншими словами - це електронні послуги. Те, що раніше було лише вживу - стало онлайн.

Сергій, киянин:

Замовляю там послуги по переоформленню автомобіля, записуюсь в електронній черзі.

Юлія Станіславівна, киянка:

Я давно в черзі не стою, я показники передала - то була по телефону, тепер через інтернет передаю.

А те, що було на папері, відтепер - у цифрі.

Внутрішній паспорт, закордонний, картка платника податків. А ще - посвідчення водія, реєстраційні документи на авто, свідоцтво про народження дитини - усе це тепер можна носити із собою в смартфоні.

Для цього достатньо скачати на телефон застосунок "Дія". Електронні документи в ньому до річниці незалежності офіційно прирівняли до паперових. Тож Україна стала першою у світі державою з цифровим паспортом.

Діана і Віталій:

Документы если спрашивают, то очень удобно - с собой не носишь, а телефон - всегда с собой.

Чиїми ж руками оцифровується Україна? У цьому сучасному бізнес-просторі в центрі Києва - будують державу в смартфоні. Тут працюють розробники "Дії". Свою компанію називають..

Державний айті стартап.

Євгеній - керівник цього незвичного державного підприємства. Півтора року тому, на момент запуску "Дії", в його команді було п'ятеро людей. Тепер їх - 25. Середній вік розробників - 30 років. Хоча усі - фахівці з серйозним досвідом. Зарплати - відповідні.

Євгеній Горбачов, керівник команди розробки Diia Company:

Розробник від 40-ка тисяч гривень може коштувати 14. 14, якщо б ми набирали найкрутіших і не пропонували ринкові зарплати, нам було би важко таких знайти.

Ілля Родін - один із найкрутіших, головний архітектор "Дії". Каже: щоб потрапити в команду, довелося пройти п’ять-шість співбесід. Але зусилля не були марними.

Ілля Родін, головний архітектор програмних рішень Diia Company:

Ми - щонайменше одні з лідерів у цій галузі в Європі, ми долучились до системи європейських ковідних сертифікатів, деякі країни навіть консультуюься з нами.

Програмісти кажуть: майже вся їхня копітка робота залишається невидимою. Вони поєднують десятки державних реєстрів, налагоджують автоматичні запити й обмін даними. Як результат - у "Дії" зараз пропонують близько сімдесяти послуг. Приміром, можна за декілька хвилин сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху, оформити довідку про відсутність судимості чи змінити "прописку".

Євгеній Горбачов, керівник команди розробки Diia Company:

Для людей все просто, вони мають натиснути одну-дві кнопки і отримати сервіс. Для нас - це основне, а те,  як ми взаємодіємо, - це складні технологічні процеси.

Окрім вигод застосунку "Дія", жителі великих міст уже користуються електронними квитками в громадському транспорті. Із паперовими грошима - теж поступово прощаємося. За даними Нацбанку, більше ніж половина всіх операцій із картками - тепер безготівкові.

Анна Філь, кореспондентка:

А ще технології дійшли до того, що гроші з картки на картку можна переказати просто потрусивши телефоном. За лічені секунди я знаходжу того, хто поруч, пишу суму - і перекидаю її на іншу картку.

Німеччина.

Тетяна Логунова, кореспондентка:

Якщо ви спробуєте у такий спосіб переказати гроші в Німеччині, люди подумають, що ви… дивак. Кошти тут пересилають за допомогою онлайн-банкінгу і йдуть вони коли день, а коли й два. А от паспорт у смартфонах німці мають. Щоправда, це паспорт вакцинації проти коронавірусу. І це наразі єдиний документ, який перевели в цифровий формат. Усі інші посвідчення, водійські права, страховки- і досі - пластик або навіть старий добрий папір.

Кардинально змінити ситуацію і діджиталізувати Німеччину - політики обіцяють уже найближчим часом. До кінця цього року має запрацювати система онлайн-паспортів, у наступному - в смартфони можна буде завантажити і посвідчення водія. Ці проєкти нині вдосконалюють і тестують. Ось, наприклад, уповноважена німецького уряду з питань діджиталізації Доротее Бер показує, як за допомогою цифрового посвідчення можна буде заселитися в готель.

Так, я відкриваю свій цифровий гаманець, ввожу пін, для демонстрації ми вибрали легкий - 1,2,3,4,5,6. І воно працює.

А от з адміністративними послугами - справи гірші. Їх теж обіцяють діджиталізувати. Років через два. Нині ж, наприклад, щоб прописатися в Берліні - необхідно особисто з'явитися у відповідне відомство зі стосом документів. Записатися на прийом, щоправда, можна онлайн. Якщо пощастить.

Жодного вільного місця до кінця жовтня. Якщо ж вам необхідно оформити реєстрацію раніше - треба годинами сидіти на сайті й постійно оновлювати сторінку. А раптом, хтось відмовиться від свого запису … Отака ось діджиталізація.

У питаннях цифровізації Німеччина стабільно пасе задніх серед європейських держав. Утім, ніцмів це не дуже бентежить.

Мішель, жителька Берліна:

Для мене це не важливо. Я не думаю, що треба перевести всі документи у цифровий формат. А в разі телефон не працюватиме, то що робити?

Клаус, житель Берліна:

Не в кожної літньої людини є телефон. У нас із дружиною, скажімо, один на двох. Візьміть хоча б цей паспорт вакцинації. Ми можемо завантажити наші довідки на один телефон, бо апарат у нас один. А якщо мені кудись треба окремо? Добре, що є і паперовий аналог. Поклав у кишеню - і пішов.

Юнак:

Я би хотів, щоб деякі послуги діджиталізували. Але важливі документи я би зберігав "офлайн".

Чернівецька область.

А це село Великий Кучурів на Буковині. І на відміну від Німеччини, діджиталізація тут іде семимильними кроками. У місцевому ЦНАПі селяни за лічені хвилини подають документи на субсидію. Онлайн платять податки на землю і нерухомість.

Василь Тодеренчук, голова Великокучурівської об'єднаної територіальної громади:

Скидаємо на вайбер, яка сума податку, людина оплачує, на вайбер скидує. Не потрібно прямого спілкування, людина заплатила, їй зручно.

Але чимало людей до нової цифрової реальності ставляться скептично.

Ганна, жителька Великокучурівської ОТГ:

-Хто знає інтернетом пользуватися, а хто й не знає. - А ви користуєтеся якимись електронними послугами? До лікаря там може записатися через телефон? - Нє, я лиш там люблю дурниці дивитися в інтернеті.

Ауріка, жителька Великокучурівської ОТГ:

Для мене паперові носії більш надійні, ніж наприклад, ці. Шо написано пером - не вирубиш і топором.

Київ.

Натомість, розробники "Дії" запевняють: застосунок надійний, зламати його майже неможливо, бо він лише "підтягує" дані різних державних реєстрів. А от наскільки захищені бази кожного окремого державного відомства - питання відкрите.

Тарас Загородній, політолог:

Один час було так, що на митниці зникли три терабайти інформації, яка стосувалася всіх товарів, які були в обігу на митниці. Зрозуміло, з якою метою. Хто поніс за це відповідальність - ніхто. Що тепер з цією інформацією - ми не знаємо. Це технології, які дозволяють оптимізувати вже працюючу систему. А якщо система не працює, це може призвести до зворотніх наслідків.