Незвичне захоплення: киянин колекціонує цеглу [ Редагувати ]
Щоб знайти одну марковану цеглу, Олександру потрібно принести їх додому близько сотні.
Киянин Олександр Лушніков має незвичне захоплення - він колекціонує цеглу. І лише ту, що має маркування, адже за ним він вивчає, хто та коли її виготовив. Для експонатів зробив полички у гаражі та коридорі. Старовинною царською цеглою обклав дачу. Більше розкаже Лариса Золотарюк.
-Это у меня в коллекции является самая тяжелая цегла. Нашли ее в Словакии.
Ця 17-кілограмова цеглина - лише частина великої колекції Олександра Лушнікова. Експонатів у нього більше ніж тисяча. Деякі привезені з Чехії, Польщі, Японії, Англії, Словаччини, Угорщини, Білорусі. Своє хобі називає... важким.
Олександр Лушніков, колекціонер маркованої цегли:
Если один кирпич от трех с половиной до четырех килограм. У меня разных видов только получается четыре тонны, да?
Щоб знайти одну марковану цеглу, Олександру потрібно принести їх додому близько сотні. Адже спочатку їх потрібно вичистити, тільки тоді бачиш, чи є на ній клеймо.
Олександр Лушніков, колекціонер маркованої цегли:
Рушат старые здания. Строят новые на их месте. И вот на этих на обломках старых зданий ходим, ищем.
Збирати цеглу почав, коли працював спеціалістом із вентиляційних систем. На роботі доводилося бачити, як у старих будівлях зносили стіни. Там траплялася цегла з клеймами, вона є надзвичайно міцною.
Олександр Лушніков, колекціонер маркованої цегли:
Крепость кирпича зависит от качества глины. От киевская глина, в состав входит там каолин, что придает цвет такой. И при выпекании получается очень крепкая. Киевская крепкая.
Потім став цікавитись історією кожної цеглини. Дізнався, що в Україні перші клейма почали ставити ще в 1837 році.
Олександр Лушніков, колекціонер маркованої цегли:
До 1830 года клеймо не обязательно было ставить. Все были. Кто хотел - так и делал. Затем издали указ, Департамент торговли и мануфактур издал указ об обязательном клеймении цеглы. И кто ставил клеймо - это уже был знак качества. И они имели преимущество при продаже за границу.
А от назвою свого захоплення чоловік не задоволений. Філобрикери, чи брикхантери, як називають тих, хто полює на цеглу, йому не до душі. Каже - краще називайте мене просто "колекціонер цегли".
