Одеський волонтерський центр передав на фронт 500 маскувальних сіток [ Редагувати ]

Півтисячі маскувальних сіток за три місяці війни. Стільки сплели в одному з великих волонтерських центрів Одеси. Та нині добровольці там зіткнулися з новою проблемою: кількість запитів від військових підрозділів зростає щодня. А робочих рук та матеріалів - бракує.

Мы не можем без этого. Мы уже наоборот, здесь отдыхаем.

Від початку війни шість, а то й сім днів на тиждень одесити приходять до будівлі видавництва "Чорномор`я" заради монотонної, але вкрай потрібної роботи.

Сергій, волонтер:

Все мы здесь подружилися. Все мы здесь как одна большая семья. Все знаем друг про дружку. Вот мы и плетем. Нам сегодня скзаали, что уже пятисотые сетки сплели. Ну, как-то ребятам помогаем.

Цей волонтерський центр - один з найбільших в Одесі. Плести маскувальні сітки сюди приїздять з різних районів міста і навіть з Чорноморська.

Богдан Голойда, координатор волонтерського центру:

У нас було під двісті людей. Весь простір був заповнений, неможливо було пройти. Ми могли виробляти за день десь дев'ять сіток. Але зараз, десь чотири сітки ми витягуємо за день.

Ефективність впала, бо не вистачає рук. Адже частина добровільних помічників повернулися на роботу, частина - евакуювалась. При цьому, потреби військових зростають щодня. Нині від різних підрозділів є замовлення на 200 маскувальних сіток. Тож люди працюють майже без вихідних. Поліні Миколаївні минулого тижня виповнилося 80! Жінка каже: рила окопи ще у Другу світову, коли була ще у мами в животі.

С поля боя маму забрали в землянку такую маленьккую, и она меня там родила.

Тепер, попри поважний вік, жінка й сама допомагає фронту.

Поліна Колупайло, волонтерка:

Я не в панике. Я не плакала, я не волновалась. Началась война - я наоборот поддерживала детей и внуков. Я полна энергии, я хочу быть еще полезна нашей Одессе, нашей Украине. Вы знаете, я уверена, просто уверена, что мы победим.

Кожен тут розуміє: ця робота - рятує життя нашим захисникам.

Галина, волонтерка:

Ососбенно, когда первый раз пришел парнишка, совсем молоденький и благодарил. Мы здесь все рыдали, конечно. Мы чувствуем, что мы полезны!

Щоб порадувати бійців, до маскувальних сіток волонтери прикладають дитячі малюнки. До ювілейної, п'ятисотої вирішили додати прапор із побажаннями для військових.

Андрій Бахметьєв, координатор волонтерського центру:

Дуже сильно військових мотивують оці малюнки й прапор. Він сказав, що малюнки можуть намокнути, їх можна порвати. А прапор - це та штука, яку можна нести з собою усюди.

Кожен на хвилинку відволікся і залишив на прапорі, що завтра поїде на фронт, слова вдячності та підтримки.

Україна - понад усе.

Центр працює без вихідних. І тут чекають кожного, хто може допомогти. Усім хитрощам плетіння маскувальних сіток обіцяють швидко навчити.