Понад 200 студентів приїхали на Буковину через війну: які враження у молоді від навчання [ Редагувати ]

Понад 2 сотні студентів на початку повномасштабної війни приїхали на Буковину. Більшість - з Харківщини, Київщини, Херсонщини, Чернігівщини та Сумщини. Вони долучилися до навчання у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. І чимало випускників шкіл цього року поповнять лави першокурсників саме у Чернівцях. 

З майбутніми і теперішніми студентами познайомилася Ольга Лучек.

На фото - Ілона. Щаслива студентка одного з найстаріших вишів східної Європи - Харківського університету імені Каразіна. Тепер улюблена альмаматер лише у спогадах на світлинах в телефоні. Російські освободітєлі звільнили дівчину від можливості там навчатися. Тай повернутися у рідне місто Бахмут - дівчина теж тепер не може. Коли росіяни розпочали війну у 2014-му, їй було - 13. Спогади дитинства перекривають російські літаки в небі. Зараз росіяни зруйнували всі близькі місця для Ілони. І якщо раніше Бахмут був красивим містом троянд, то зараз…

Ілона, переселенка:

Стріляють, потрапляли до школи поруч з моїм будинком, потрапляли до технікуму, в якому я навчалася три роки. Там у мене зараз бабуся з дідусем залишились. Вони весь цей жах чують. Дуже боїмося, щоб самі війська не зайшли у місто. Вони скоюють злочини просто кожним своїм кроком по нашій землі і вони не зупиняються. 

У перші дні повномасштабного вторгнення Ілона здавала кров для поранених, плела маскувальні сітки, сортувала тонни гуманітарної допомоги. Та небезпека наростала, тому дівчина вирішила виїжджати з міста. 33 години евакуаційним потягом... і вона у Чернівцях. Тут Ілона вирішила повністю зануритися у навчання. Вона доєдналася до ЧНУ за своєю спеціальністю «Журналістика». І зараз дівчина навчається на 2-му курсі у двох вишах одночасно, і якщо у Чернівецькому універі сесію склала успішно, то у Харківському вона лише розпочинається. 

Ілона, переселенка:

Я розумію, що у двох універах навчатись дуже складно, але навчатись зараз дуже потрібно. До того ж різна програма, вона дає більше інформації.

Чимало вимушених переселенців, котрі планували у Чернівцях перечекати кілька днів, максимум - тижнів, нині вже будують плани та облаштовують своє життя тут. Абітурієнти з різних регіонів хочуть тут навчатись надалі. Для охочих організовують тематичні екскурсії резиденцією митрополитів. На одній з таких ми зустріли Геннадія і його двох синів. Родина приїхала з Дніпропетровщини. Цього року хлопці стануть студентами. З майбутнім фахом вже визначилися. Сашко - буде автомеханіком. 

Олександр, переселенець: 

Ремонтував около 3-4 машин. Я взагалі хочу відкрити свій автосервіс.

Геннадій, переселенець:

У нас вдома у кожного є велосипед, то він завгар, завідуючий гаражем, він обслуговує ті велосипеди.

А Віктор планує навчатися у Чернівецькому університеті на кафедрі фізкультури. Своє життя пов'язує зі спортом. Професійні заняття вже відвідує і у Чернівцях, щодня пішки долає по 8 кілометрів на тренування. 

Віктор, переселенець:

Я вже багато років займаюся футболом і мені спорт подобається. Я ходив на тренування майже 5 років.

Багато хто з цих молодих людей Чернівецький університет побачив вперше. Ілона зізнається - вражена красою резиденції митрополитів. Проте, каже, як би їй тут не подобалося, сумує за стінами рідного Харківського Вишу.