Україна отримала на озброєння французькі ПТРК "Мілан" [ Редагувати ]
Американські "Джавеліни", британські NLAW, а тепер ще й французькі ракетні комплекси "Мілан". Українська армія з кожним днем стає міцнішою, завдяки підтримці Заходу. Наші бійці вміло використовують новітнє озброєння, перетворюючи ворожу техніку на мотлох.
Спільно з колегами з "Військового телебачення" ми підготували матеріал про переносний протитанковий ракетний комплекс "Мілан". Що це за зброя? Які її переваги? Дивіться далі.
Перші франко-німецькі ПТРК "Мілан" Україна отримала наприкінці квітня. Майже одразу наші захисники почали використовувати їх на передовій. Ракети переважно пускали по укріпленнях та легкоброньованій техніці.
Позивний "Фокс", військовослужбовець ЗСУ:
Помічник обнаружив в нашому напрямку рух БМП. Я, присівши до установки, дав команду "постріл". До БМП було 1700. Ми дальноміром заміряли. Підбили БМП і ми з розрахунком почали залишати позицію, тому що артилерія нас почала сильно накривати.
Відстань у 1700 метрів ракета долає приблизно за 10 секунд. Весь цей час розрахунок ПТРК перебуває біля установки.
Геннадій Салівон, воєнний кореспондент:
ПТРК "Мілан" стоїть на озброєнні 40 країн. Це модифікація "Мілан-2" 84-го року. Його ракета летить на 2000 метрів 12 секунд.
З пускового контейнера ракету виштовхує стартовий двигун. Щоб компенсувати віддачу та зменшити полум'я, пускова труба відлітає назад. До максимальної швидкості - 200 метрів за секунду - ракету розганяє маршевий двигун. Він вмикається на відстані трьох метрів від пускової.
Позивний "Фокс", військовослужбовець ЗС України:
Після вистрілу перші дві секунди іде задимлення, ви ракету не наблюдаєте. Потім ви бачите з хвоста ракети полум'я і прицілом ви ведете ракету до ворожої техніки.
Весь час, поки ракета летить, із пусковою системою її поєднують тоненькі дроти, які поступово розмотуються. Ними ракета отримує потрібні команди. Оператору не важливо слідкувати за польотом ракети, головне - утримувати приціл на цілі. Для цього, діляться бійці, потрібні сталеві нерви.
Позивний "Бетер", військовослужбовець ЗСУ:
В той момент, коли починаєш працювать, не страшно. Тому що ти не встигаєш злякатися. Лякаєшся вже тоді, коли залишаєш позицію і по тобі починає крить ворожа артилерія або міномети.
Олексій Бобовников, воєнний експерт:
З одного боку це не найновіше, що є, але це одна з двох найпоширеніших ПТРК у світі. Тобто вона відпрацьована, вона перевірена конфліктами по всьому світу. Вони дешевші, ніж "Джавеліни" і вони в кількостях більших ніж здатні виробити ми тих самих "Стугн". Тому воно працює, воно є, їх готові нам дати багато. Чудово!
ПТРК "Мілан" українські захисники порівнюють із радянським комплексом 9к111 - "Фагот". Вони майже ровесники, тактико-технічні характеристики в них дуже схожі: потужне бронепробиття, приблизно та сама дальність польоту ракети. Дещо різниться хіба що алгоритм наведення на ціль.
Геннадій Салівон, воєнний кореспондент:
Прицілювання Мілана здійснюється через оптику зі звичайною сіткою. Наведення, на відміну від "Фагота", де є маховики вертикального та горизонтального наведення, тут по горизонту здійснюється простими механічними рухами, а по вертикалі - спеціальною ручкою.
Максим, військовослужбовець ЗСУ:
Такі протитанкові комплекси дуже добре себе зарекомендували в Сумській та Чернігівській області, а саме боїв біля сіл, міст. Вони більш мобільні. На мою думку, вони більш схожі на роботу снайперів, коли це вичікувальна позиція. Про їх позицію не має знати ніхто. Це місце повинне бути підготовлене також і для обстрілів ворожою артилерією.
Бійці, які вже застосовували "Мілан" проти ворожої техніки, зазначають - користуватися комплексом зручно. Багато часу на підготовку до бою він не вимагає.
Дмитро, військовослужбовець ЗСУ:
Відстрілював п'ять ракет. Всі ракети сходять. Всі летять нормально. Не роблять цього оберту, як на "Фаготі"...
Тринога розкладається 5-7 секунд. ПУ кріпиться 7-8 секунд. І він до бою готовий. Зняли кришку з монокуляра, з візира. Запобіжних систем нема. Взводить його не потрібно. Просто убрали з кнопки захист і натиснули. Ракета полетіла.
Починаючи з модифікації "Мілан-2", пускові установки можуть комплектуватися нічними прицілами чи приладами нічного бачення. Для того, щоб нищити техніку загарбників можна було і в темну пору доби.