Німеччина не готова до ракетних і тим паче ядерних ударів [ Редагувати ]

Німеччина не готова до ракетних і тим паче ядерних ударів. Такі результати комісії з ревізії цивільних укриттів та бункерів в країні. Провести там перевірку об'єктів вирішили одразу після повномасштабного нападу росії на Україну.

Тож, де ховатися німцям у разі небезпеки? Тетяна Логунова з'ясовувала.

На перший погляд, це звичайна станція метро. Якби не потаємні двері, ключ від яких вже багато років зберігає Роберт Швайнбахер - керівник центру з документації Холодної Війни. Нині він один і небагатьох жителів Кельна, які знають, що ховається за непримітними дверима.

Роберт Швайнбахер, керівник центру з документації Холодної війни:

В народі це приміщення називають ядерним бункером. Насправді ж, це об'єкт цивільної оборони. Різниця між бункером і укриттям в тому, що бункер може витримати пряме попадання, а укриття ні. Воно для того, аби прихистити людей вже після удару.

Укриття збудували у кінці 80-их, у розпал Холодної війни, коли західні німці лише мріяли про об'єднання країни. У разі ядерного удару, дві з половиною тисячі людей могли протриматися тут рівно два тижні. На більше не вистачило б запасів їжі, води та фільтрованого повітря.

Роберт Швайнбахер, керівник центру з документації Холодної війни:

Це центральний коридор, справа і зліва - різні технічні приміщення. Наприклад, ось центр водопостачання, ходімте зазирнемо.

А це невеличка кухня. Щоправда, готувати на ній було категорично заборонено. Дозволялося лише підігріти дитяче харчування та чай.

Роберт Швайнбахер, керівник центру з документації Холодної війни:

Це екстрена кухня. Тут би ніхто не куховарив. Людям видавали б сухпайки, які не потребують термічної обробки.

А жили й спали б гості бункера ось у цьому приміщенні. В прямому сенсі - один в одного на голові.

Роберт Швайнбахер, керівник центру з документації Холодної війни:

Зараз тут нікого немає. Але уявіть собі, що зліва і справа сидять люди. Доволі тісно, не вчасно прибрав ноги і хтось вже зашпортався. Я думаю, тут би була доволі висока соціальна напруга.

Перевірити це припущення німцям, на щастя, не довелося. Через 10 років після будівництва цього бункеру впав Берлінський мур і завершилася Холодна війна. Про бункери та укриття забули на довгі роки. Аж поки росія не напала на Україну.

Навесні цього року уряд Німеччини провів термінову ревізію усіх укриттів, бомбосховищ та бункерів країни. Її результати були невтішними. Більшість приміщень давно продали й переобладнали! Ось яскравий приклад - бункер у самому центрі Берліна, за кілька кроків від українського посольства. Розраховане на кілька тисяч людей багатоповерхове укриття вже багато років у приватній власності. Спочатку тут був техно-клуб, тепер мистецький центр.

З двох тисяч об'єктів цивільної оборони у державній власності залишилися лише кілька сотень. Переважно, на півдні та заході країни. І ті непридатні для використання.

Ненсі Фезер, міністр внутрішніх справ Німеччини:

Зараз люди почали відновлювати сховища, так, щоб ними знову можна було користуватися. Але я хочу сказати, що наразі немає причин для хвилювання.

І ще одна тривожна новина: у разі небезпеки, підземка німцям теж не дуже допоможе. В Берліні, наприклад, 173 станції метро. Але всі вони дуже неглибокі.

Кай Хайне представник асоціації "Підземні світи Берліна":

Між Києвом і Берліном є велика різниця. Більшість станцій берлінського метро будували дуже швидко і дешево. Вони настільки неглибокі, що не захистять людей від авіаудару.

Тобто, варіантів небагато: бігти в підвал, ховатися у підземному паркінгу або… придбати собі приватний бункер.

Приватне укриття - на одну або кілька родин. Такі сховища на індивідуальне замовлення виготовляють кілька німецьких компаній.

Даніель Дассель, представник компанії, яка виробляє бункери:

Це отвори для циркуляції. На завершальних етапах будівництва тут встановлять вибухозахисні клапани.

Фірми ледве встигають виконувати замовлення. Бажаючих придбати бункер, який виглядає як звичайний гараж, багато як ніколи. І почався цей ажіотаж 24 лютого.

Марк Шміхен, представник компанії, яка виробляє бункери:

Раніше на наш сайт заходили від ста до трьохсот разів на день. 24 лютого вранці ми побачили 10 тисяч відвідувань. Те саме було і з телефоном. Поки росія атакувала Україну, наші телефони дзвонили кожну секунду. Ми спочатку не розуміли, що відбувається. І тільки потім усвідомили, як виріс попит.

І це попри солідні ціни. За приватний бункер доведеться викласти від 45 до трьохсот тисяч євро.