У руїнах, але нескорений: чому Бахмут настільки важливий для окупантів [ Редагувати ]

Наша фортеця на сході України. Саме так з трибуни американського конгресу героїчний Бахмут назвав Президент. Бо й справді, зараз саме у ньому вирішується подальша доля фронту.
Росіяни, не припиняючи ні на день, атакують Бахмут. Аби взяти це місто, вони застосовують весь свій арсенал і не рахують солдатів. Ворожими тілами буквально всіяні навколишні поля. А сам Бахмут - у руїнах. Але - нескорений!
Як на межі людських можливостей тримають стрій його оборонці? І чому Бахмут - настільки важливий? Ірина Баглай розкаже.
Місто, яке місяцями у чорному диму від постійних вибухів.
Євген Оропай, боєць батальйону "Свобода", лейтенант НГУ:
Обстріли як були 24 на 7, як йшли, так і йдуть, нічого не міняється.
Місто, що палає від ударів російської артилерії. І де не припиняються бої.
Євген Оропай, боєць батальйону "Свобода", лейтенант НГУ:
Ближні бої як були по 6, по 8 годин на добу, так вони і є. За вчорашній день у наших сусідів було три прорива, тобто постійно йдуть піхотні бої, постійно йде перевірка боєм.
Нескорене місто, про яке дізнався світ.
Володимир Зеленський, Президент України:
Перед поїздкою сюди, у Вашингтон, я був на передовій, у нашому Бахмуті. У нашій фортеці на сході України, на Донбасі, яку російські військові та найманці штурмують безперервно з травня. Атаки щодня й щоночі. Але Бахмут стоїть.
Бахмут. Ще навесні тут проживало до сімдесяти тисяч людей - нині спустошене. Залишилося не більше тисячі. І ті, майже з порожніми руками під обстрілами - намагаються застрибнути в евакуаційні авто.
А діти, що вмить подорослішали від ракетних ударів, на згарищі своїх домівок показують, як їх розстрілюють росіяни.
Розтрощений, згорілий Бахмут - колись затишне українське містечко Донбасу, і у руїнах - стоїть. Фортецю, яку з літа постійно атакують російські військові. Всім, що мають в арсеналі.
Євген Оропай, боєць батальйону "Свобода", лейтенант НГУ:
Це артилерія, міномети, танки, БТРи, якась гусенічна техніка, літаки.
Спочатку рашисти для взяття Бахмута пішли традиційною давньою тактикою - вогневого валу.
Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього:
Це тактика ще з першої Світової війни і от вони з своєї лінії починають обстрілювати нас всім, що у них є – обстріляли, підсунули свою артилерію на 100 200 м вперед і знову обстріляли, і знову підсунули вперед. Тобто вони вижигають місцевість таким артилерийським вогнем.
Але після кількох місяців ця тактика розбилася об сталеву оборону ЗСУ і замість очікуваного результату - поля, засіяні тілами ворогів. За даними інституту вивчення війни, темпи просування російських підрозділів за останні тижні окупантам не вдалось збільшити темпи просування.
Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього:
Ближче до зими вони взагалі, ця лінія майже не змінюється, хоча на початку літа вона активно рухалась.
А наши оборонці з самого Бахмута кажуть: на деяких ділянках ворога вдалося відкинути:
Євген Оропай, боєць батальйону "Свобода", лейтенант НГУ:
Останні новини по Бахмуту: були відкинуті всі війська рф, всіх орків з самого міста, з приміських частних секторів, але зараз вони всі свої сили направляють по флангам, на північ і на південь від Бахмута.
І з тактики вогневого валу росіяни переключились на атаки малими групами.
Євген Оропай, боєць батальйону "Свобода", лейтенант НГУ:
Ми з вами спілкуємось, а у нас аеророзвідка передає, що можливий прорив ворога. Відправляють 3-4 військовослужбовця подивитися, які у нас вогневі засоби на позиціях, а після того, відправляють більш укомплектовану групу або накривають ці позиції артилерією і мінометами.
Перевага ворога - у піхоті та озброєнні.
Євген Оропай, боєць батальйону "Свобода", лейтенант НГУ:
По силам вони нас переважають один до трьох-чотирьох, по засобам - у них може працювати 20-30 дул мінометів, а у нас 2-3, 4.
Але останнім часом боєкомплекти ворога переведені у режим економії. І тут неабияку роль зіграла "бавовна" у російських тилах.
Фортеця Бахмут. Сіль як сталь.
Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього:
У них знищуються логістичні центри, де накопичується все це. Уявіть собі, скільки складів було зроблено і зараз вони підриваються і чим стріляти?
У хід російське командування пускає розхідний матеріал - солдат. Кого не шкода - пригожинський призов. Суміш зеків та мобіків.
Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього:
Я так розумію, що пригожин взяв на себе якесь політичне зобовʼязання перед вищим керівництвом держави. Йому конче потрібна перемога і він кидає своїх зеків постійно і він просить ще і ще, оскільки час працює проти нього.
Євген Оропай, боєць батальйону "Свобода", лейтенант НГУ:
Вони йдуть, тому що все у них тримається на страху, тобто не одного полоненого, ні один, ні два людини, вони самі казали, що якщо ти відступаєш назад, тебе свої ж пристрелять.
Жодної військової цінності - нещадна до своїх громадян політика руського миру жене чергову партію ординців на Бахмут з однією ціллю - створити декорацію хоча б якоїсь перемоги. Коли після масштабної поразки на Харківщині, ганебної втечі із Херсона - свої ж цивільні росіяни вже відвертаються від військової пропаганди.
Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього:
А тепер друга хвиля мобілізації, а якщо народ не дивиться військової тематики, не споживає цей продукт, цей сурогат військовий, то як його тоді на війну відправляти? Це для них такий головний біль, і цей гештальт можна закрити тільки реальними перемогами, не вигаданими, тільки реальними, тому вони бʼються за будь-який населений пункт і навіть анонсують.
Євген Оропай, боєць батальйону "Свобода", лейтенант НГУ:
Зараз якщо вони відійдуть від Бахмута, вони сконцентрували велику кількість людей з Херсонського напрямку, перейшли сюди - якщо вони тут облажаються, для них це буде поразка поразок.
Без сну і перепочинку.
Євген Оропай, боєць батальйону "Свобода", лейтенант НГУ:
Буває таке, що хлопці на позиціях по 2-3 дні не сплять і сидять в окопах.
Українські військові в фортеці Бахмут знекровлюють російську армію і саме цю битву експерти та аналітики вже називають вирішальною у цій війні.
Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього:
Вони сковують сили російські, ви уявіть собі, скільки логістики зосереджено на цьому напрямку. Тобто такий великий магніт, щоб стягувати туди максимальну кількість російських військових для того, щоб забезпечити прорив на ділянках, де російських військових стало набагато менше.
Незламність ЗСУ у майже стертому ракетними та артилерійськими ударами місті вже вивчають іноземні армії. А самі ж українські військові свої надлюдські звитяги пояснюють одним.
Євген Оропай, боєць батальйону "Свобода", лейтенант НГУ:
Чесно, я не знаю, українці вони якась надкрута нація, мені складно пояснити. Воля, свобода до останньої краплинки крові - у нас в крові.
#ФортецяБахмут #ВартовіБахмута #БахмутСтіна #Бахміцність #Бахміць #Бахмужні #Бахмужність