Бограч для фронту: хто годує захисників справжньою закарпатською стравою? [ Редагувати ]

Смажать, варять... а потім закарпатський супчик з перчинкою фасують та відправляють на фронт. У селі Дубриничі, що на Закарпатті віряни організували цех з виготовлення бограча. Щоранку там збираються небайдужі й куховарять.

Чи до вподоби бограч військовим на передовій? Мої колеги розкажуть.

Сало, картопля, м'ясо, перець, цибуля.

Інгредієнти вже на столі, тож можна ставати до роботи. Але спочатку...

Молимося за наших воїнів, за мир у нашій державі. Отче наш і же єси... ...на небесі да святися імя твоє, да прийде цірство твоє...

І тільки після - починають працювати. У кожного свій обов'язок.

Чистимо картошку, я її очищую, мию, відмиваю, і очищую, щоб вона була чиста, і передаю панові Михайлові. Я нарубаю на кусочки і на приладові рубаю на кубики.

З іншого боку столу, жінки пораються із цибулею.

Ольга, волонтерка з села Дубриничі:

Майже щодня ми виконуємо одну і ту саму роботу, навіть уже так ми і привикли, що хтось картоплю чистить, хтось цибулю, вже якось так.

Щодня у цьому парафіяльному будинку нарізають майже по 20 кілограмів картоплі, 4 кілограми цибулі, і 9 - м'яса та півтора кілограма сала… З цього вийде 60 літрів бограча. Його готують для військових на фронт. Поки жінки пораються, на кухні, чоловіки на дворі вже розклали вогнище.

Василь, готує бограч:

Но шо.. починаємо готовити. Починаємо готовити час іде треба, подаємо сало.

Кілька годин... і наваристий бограч готовий.

Но, вже аромат пішов, я вам скажу так. Вже пішов.

Але як відправити бограч на фронт? І тут все продумано. Коли страва готова, до роботи приступають пані Марія та Тереза. Страву порційно зважують, розливають у спеціальні ретортні пакети, і запаюють.

А потім - стерилізують.

Олег Григорик, священник Мукачівської греко-католицької єпархії:

Грузимо у автоклаву, буде проходити процес стерилізації. Аби продукт міг стояти місяцями, наливаємо воду закриваємо кришкою, компресором додатково накачуємо тиск і будемо включати до розетки, щоб розпочався процес стерилізації, який буде тривати майже шість годин.

Цей апарат отець Олег придбав ще у жовтні. Тоді ж йому спала думка, нагодувати українських захисників закарпатським бограчем. Довго експериментував із технологією, і нарешті все вдалося. Зібрав команду однодумців. І налагодили справжній бограч-цех.

Олег Григорик, священник Мукачівської греко-католицької єпархії:

Дуже ,довго нам тривале експерименти, тому що ми не могли вийти на правильний процес стерилізації. Перша партія яка була відправлена військовим, то сміялися з мене, каже, ви зробили не бограч, а рідку тушонку, бо багато м'яса, а мало картоплі, фасолі.

Грошима на продукти скидаються односельці. Допомагають і благодійники. На фронт бограч відправляють поштою, або через волонтерів. Щодня виходить понад сотня півлітрових пакетів.

Ольга, волонтерка з села Дубриничі:

Ми у ці пакетики вкладаємо не тільки бограч, ми вкладаємо наші молитви, нашу любов. У мене два племінники на фронті, у гарячих точках. От це вони якраз і є мої племінники, вони їли і дякували, і за молитви, і за бограч.

Який же на смак бограч з пакета? Кличемо на дегустацію нашого водія пана Олександра. Він не знає, що бограч у його тарілці з пакета. Куштує:

Олександр, водій телеканалу Інтер:

Як вам бограч? Дуже смачний дуже файний, смачний. - Слухайте, а чи відчувається, що він стерилізований? - Зовсім ні, якбудто б тільки з вогню.

Тут у Дубриничах готові допомогти всім військовим і відправити закарпатський бограч - всім хто бажає. Вірять, що спільними зусиллями українці здобудуть волю для своєї держави.