На Хмельниччині поранені воїни проходять фізичну та психологічну реабілітацію [ Редагувати ]

Надійний тил - головна опора наших воїнів на фронті. Забезпечення, лікування, реабілітація. У кожного своя місія, своє завдання. На Хмельниччині, приміром, поранені воїни проходять повноцінну реабілітацію. І фізичну, і психологічну. Детальніше - наші журналісти.

34-річний кулеметник Дмитро другий місяць на реабілітації. Після важких поранень чоловік знову ходить. Поки що - на милицях.

Дмитро, військовослужбовець Збройних сил України:

Кульове поранення було таж бедреної кістки, пошкодження сідалішнього нерва. Врятували ноги, тепер розробили. Все добре. - Коли побіжемо стометровку? - Скоро. Десь через недільку-другу побіжимо.

20-річний Андрій з гірсько-штурмової бригади повільно, але впевнено рухається до одужання. Крок за кроком - уже четвертий місяць поспіль.

Андрій Петровський, військовослужбовець Збройних сил України:

- Ти був довго лежачим? - 2 місяці, майже три. Осколки в хребет попали.- Скільки тобі зробили операцій? - Вже шість. - А далі? - Ще одна. - Хто тут тебе підтримує? – Мама.

Пані Іванна весь час біля сина: допомагає, підтримує і молиться. 

Іванна Петровська, мати пораненого:

В нього важкі були дуже травми. Лікарі не давали ніяких прогнозів. В нього 14 осколкових поранень. Видалили почку, вибило йому осколком пів ступні, поламана пятка, чашечка роздробленаосколок був в плечі і тут поломана кістка, кусок кістки нема.

Щоб поставити бійців на ноги, в госпіталі облаштували реабілітаційне відділення і працює потужна команда лікарів.

Леся Корчик, лікарка з фізичної та реабілітаційної медицини:

Це включає в себе фізична терапія, ерго-терапія, психологічна підтримка, ну і звичайно апаратні методи фізичного лікування. В основному це є функціональна електростимуляція верхніх і нижніх кінцівок. 

Відновлення після поранень, як правило, тривале. Доброволець 29-річний Богдан - із перших днів на передовій. У липні був тяжко поранений.

Михайло Савчук, завідувач ортопедично-реабілітаційного відділення:

На початках повністю була, не міг ступнею нічого робити. Зараз він ходить з паличкою і чекає подальшого лікування.

Дмитро, військовослужбовець Збройних сил України:

Сам не можу рухати стопою. Практично не можу. Замість мене це роблять прилади. Підключають електроди. І вони мені скорочують мʼязи ноги для того, щоб вони не атрофовувались. Допомагає згинати-розгинати суглоби, що я також робити сам не можу. Це магніто-терапія. В мене серйозно пошкоджено нерви.

Чимало поранених у важкому стані. Проте і їм вдається допомогти.

Марія Атаманчук, заступниця директора медичного закладу:

На жаль, є спинальні пацієнти з пораненням, є поранення з ампутаціями. Складно це пережити і бачити це.

Від початку повномасштабного вторгнення росії у цьому шпиталі пройшли реабілітацію майже три тисячі поранених. І більшість бійців - відновили здоровʼя і повернулися до своїх військових підрозділів.