Був у центрі вибуху: як нацгвардієць вижив під обстрілом [ Редагувати ]
Коли в лютому 2022 року чимало українців говорили про повномасштабний наступ росії, він не вірив і навіть поїхав на відпочинок. Та щойно ворог став проривати кордон, уже був у черзі до військкомату. Нацгвардієць із Рівненщини Святослав Новак служить уже четвертий рік. За цей час пройшов від солдата до головного сержанта, хоча раніше жодного стосунку до війська не мав. Чи можна знайти себе в армії? Дивіться далі.
Під час виконання бойових завдань у нас не було при собі карти, після цього я, щоб увіковічити цю подію свого першого бойового досвіду, я зв’язався з тату-майстринею. Ось тут, на цій частині ноги я набив це татуювання. Там промальовані, є таке знакове місце – це зруйнований міст, який з’єднував наші і вже не наші позиції.
У цивільному житті нацгвардієць Святослав Новак не мав жодного тату. А замість зброї тримав у руках винні келихи, адже у Львові він працював сомельє. Тоді Святослав ніяк не вірив, що росіяни розпочнуть повномасштабну війну. 20 лютого 2022 року вони з дружиною поїхали відпочивати в Одесу, а на четвертий ранок у готелі прокинулись від вибухів.
Святослав Новак, військовослужбовець 2-ї Галицької бригади НГУ:
23 числа все вирувало: люди гуляли, відпочивали. 24-го місто повністю вимерло, людей не було.
Після повернення додому, Святослав два дні вистояв у чергах у військкомат і врешті опинився у військовій частині, а згодом потрапив на Донецький фронт. Його перше бойове зіткнення сталося у Павлівці.
Святослав Новак, військовослужбовець 2-ї Галицької бригади НГУ:
Була гробова тиша, ніхто не знав, що нас чекає. Усі розуміли, що це щось таке, із чим ніхто не стикався. Нас було четверо в машині, ніхто не був кадровим військовим, ніхто до цього не воював.
За 50 метрів – противник, за кожним рогом – смертельний ризик… Його татуювання саме про ці події.
Святослав Новак, військовослужбовець 2-ї Галицької бригади НГУ:
Ми йшли вулицею, і по нас почав працювати кулемет ворожий. При цьому я ще тоді взяв на себе ношу протитанкових засобів. На мені був протитанковий гранатомет MATADOR, який дуже багато важить, і з ним було дуже незручно зачищати будівлі.
Той бій для Святослава був успішним – росіян вдалося вибити з позицій. Але найтяжчою для бійця стала Новобахмутівка, що неподалік Авдіївки.
Святослав Новак, військовослужбовець 2-ї Галицької бригади НГУ:
Позиції, наші і противника, в одній посадці, тобто в одній площині, і постійно штурми. У нас був момент, коли ми, можна сказати, потрапили в напівоточення, тому що нам ворог зайшов із тильної сторони.
росіяни намагались оточити бійців, і дати їм відсіч можна було тільки злагодженою роботою.
Святослав Новак, військовослужбовець 2-ї Галицької бригади НГУ:
У мене товариш є, він після цього бою, цих позицій, залишився без ноги, на жаль. Але він усе життя мріяв кинути гранату. Він кинув десь більше десяти гранат у сторону ворога. Я якраз скручував ці гранати, запал з основної частини, давав йому, він біг, кидав, прибігав, я - йому, він біг і кидав.
Святослав згадує, як невдовзі після того бою він просто дивом знову уцілів. Тоді він уже був командиром відділення – вів побратимів до позиції, аж раптом почув свист міни.
Святослав Новак, військовослужбовець 2-ї Галицької бригади НГУ:
Ми впали, відбувся розрив. Я відчув голками пронизливий у голову, хоча я був у касці. Піднявся - ніби все ціле. Чую крики, бачу, що один побратим отримав поранення в руку, і інший в ногу.
Його не зачепив жоден уламок. Хоча з усієї групи Святослав був найближче до місця вибуху.
Святослав Новак, військовослужбовець 2-ї Галицької бригади НГУ:
- Вона зірвалась десь на такій відстані, як ви від мене сидите. Моя голова була десь там, де я сиджу, плюс-мінус. Можливо, хтось оберігає. Як каже моя мати, вона завжди за мене молиться, і для неї це дуже важливо. Вона це все приписує до віри в Бога. - А вона знає про цю історію? - Ні.
За кілька місяців після того Святослав пройшов навчання в Німеччині та Великобританії і став головним сержантом самохідної артилерійської батареї. Тепер йому вже доводиться приймати самостійні рішення. Причому дуже швидко.
Святослав Новак, військовослужбовець 2-ї Галицької бригади НГУ:
За твоєю роботою можуть бути втрати когось. Це достатньо важко в принципі. У ході моєї командної роботи, то з мого відділення, з яким я був як командир відділення, і зараз, як я в ролі головного сержанта батареї, то поки що не було таких неприємних випадків.
Нацгвардієць не будує далекоглядних планів, але певен, що повернеться до професії сомельє. Його робоче місце за ним зарезервоване, а під час коротких відпусток Святослав завжди навідується до колег.
Святослав Новак, військовослужбовець 2-ї Галицької бригади НГУ:
Я планую жити звичайне життя. Я розумію, що певною мірою ти ніколи не забудеш цей досвід, але відсторонитись від нього можливо - залишити його в пам’яті й жити далі.
