Весняне водопілля іде на спад: репортаж із затоплених населених пунктів неподалік Києва [ Редагувати ]

Весняне водопілля іде на спад. Про це повідомляють в Укргідроенерго. Втім, кілька областей залишаються в червоній зоні. А експерти не виключають повторного розливу річок вже за кілька днів. Яка ситуація нині у столичному регіоні? Даніїл Снісар - проїхався затопленими населеними пунктами навколо Києва - його репортаж далі. 

Залиті вулиці, підтоплені будинки та озера замість полів... Так виглядають населені пункти на березі Дніпра та Десни, зокрема на ділянках, де річки століттями формували значні пониження - заплави. 

Наталія Гозак, виконавчий директор ГО "Екодія":

Заплава - це певна ділянка по берегам річки, яка формується внаслідок того, що з часом річка змінює своє русло. Є певні меандри - це вигини річки, які активно змінюються в нормальних, природних умовах. 

І таких ділянок на Київщині - чимало. Повідь фіксують у Вишгородському, Броварському та Бориспільскому районах.

Даніїл Снісар, кореспондент:

Кілька кілометрів від Троєщини, село Погреби. Тут вода з Десни залила усі поля та луки. По цеглі можна побачити, яким був рівень води ще кілька днів тому. 

Підтопило з десяток присадибних ділянок. Здебільшого - це хати, які звели в низині. Зараз до цих помешкань дістатись без човна майже неможливо. 

Василь, житель села Погреби:

Тут ще півбіди. Там більше. А там взагалі є внизу, люди, що не думали головою. Років десять, не менше, не було її взагалі, оце цей рік. Слава Богу, нехай. Трохи підкаже місцевим жителям, як строїтись, будувати будинки, де, де підіймати.

Це низьке місце, тому його затопить в першу чергу. Практично вся та частина затоплена. 

Рівень води, що нині у Погребах, загрози життю людей не становить. Критична ситуація минула - повідомили у ДСНС. 

Даніїл Снісар, кореспондент:

У полоні води опинилися й садові товариства поблизу села Осещина, на північ від столиці. Тут підтоплені - більше 10 домогосподарств. Звідси місцевих жителів тимчасово евакуювали. Втім, люди розповідають, що вода поступово почала відступати. 

Василь, житель Києва:

Повторяется 13-й год. Я помню в начале 2000-х тоже также было. Вот этой дороги не было, луг был, поэтому она подходила к самому забору. Даже лодки цеплялись к забору, потому что люди не могли отсюда пройти. 

У селі до подібних повеней звикли. Траплялося, заливало усе навкруги. Тож, більшість місцевих до великої води підготувалися - хтось виїхав, а хтось не знімає гумових чобіт, долаючи затоплені ділянки вбрід.

Олександр, житель села Осещина:

Інтервал повеней десь 8-10 років. Так що це таке для нас типове явище. Ми до нього вже звикли і живемо з ним. Я плавав, практично до цоколя доходила, в гараж заходила вода. Я дуже близько до Десни. За це задоволення іноді приходиться платить. Це саме більше вона сюди доходила. Це ми такі позначки робили, так. І там позначки є. Тепер вона за три дні відійшла он наскільки, бачите! 

Щодня - мінус метр. 

Тамара, жителька села Осещина:

Там у нас луг - всей був такий зелений, свободний. А зараз хоч лодкою плавай! Все затекло. У бужинку теж. 

Родині пані Тамари, можна сказати - пощастило. Будинок лишився сухим, чого не скажеш про город.

От викопали. Штик лопати і там вже вода. Це може зашкодити і деревам, і рослинам. 

У криниці - вода на 9 сантиметрів вища за рівень землі. З погріба подружжю довелося рятувати усю консервацію!

Петро, житель села Осещина:

На даний час, ну вигрібні ями, це сто процентів. І в погреб підходить вода. Були моменти такі, що метр було води. 

Даніїл Снісар, кореспондент:

У столиці затепленими залишаються ділянки, які знаходяться впритул до берега Дніпра. Так, наприклад, зараз виглядає парк "Муромець". Тут у воді - зони для відпочинку та спортивні майданчики. 

Причиною затоплень екологи називають збіг кількох факторів - це значна зволоженість грунту, опади, які земля не здатна стримувати. А ще неможливість нормального функціонування Каховської ГЕС, яку тимчасово контролюють окупанти.

Наталія Гозак, виконавчий директор ГО "Екодія":

Але загалом, і для довкілля, і природи власне - вони пристосовані до цих явищ і тут для довкілля маємо тільки позитивний вплив. А для людини - це якраз незвично і незручно. До цього, насправді, необхідно готуватися. І не можна будувати в заплавах. Не можна будувати в пониженнях. Це якраз те, що у нас люблять робити. 

Сьогодні-завтра на Київщині вода ще не відступить. Проте, без критичної загрози. У червоній зоні, за даними ДСНС, залишаються прирічкові території Черкаської, Полтавської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.