Освіта в Україні: як триває відновлення пошкоджених будівель КНУ імені Шевченка [ Редагувати ]
На повне відновлення пошкоджених будівель - потрібні час і шалені кошти, але ремонт поступово триває.
Навчальний рік, що добігає кінця, став роком випробувань для студентів та викладачів багатьох вишів України. Повністю зруйновані або пошкоджені десятки навчальних закладів у різних регіонах.
Нині у Міністерстві освіти з'ясовують, скільки вишів постраждали від затоплень після підриву росіянами Каховської ГЕС. Роман Барашев дізнався, як у таких умовах тримає фронт освітня громада Київського національного університету Шевченка.
В мене трусяться руки, тому що я щойно побачила, як летить ракета.
Володимир Бугров, ректор Київського Національного університету ім. Шевченка:
Пошкодження шалені. Вантажівками бите скло вивозили, але при цьому всі цілі. Ми для себе вирішили: Господь і ЗСУ допоможуть нам перемогти, а це все поступово відбудуємо, що ми й робимо.
У будівлі Київського національного університету Шевченка, що розташовані в 4-х різних районах столиці, російські "асвабадительниє" подарунки прилітали 4 рази. Найбільші руйнування зафіксовані після першого масованого ракетного удару по центру Києва - торік 10 жовтня.
У червоному та жовтому корпусах, Науковій бібліотеці імені Максимовича тоді були розбиті понад півтисячі вікон.
Володимир Бугров, ректор Київського Національного університету ім. Шевченка:
Понад 20 корпусів було різною мірою ушкоджено. Попри всі складнощі нинішнього стану, ми відбудовуємо ці корпуси.
У будівлях кампусу досі продовжують міняти шибки. У спорткомплексі, де для молоді діяли десятки секцій - тиша. 80 відсотків фасадних вікон - досі забиті фанерою.
Станіслав Гречка, аспірант КНУ ім. Шевченка:
Ці щити - тимчасовий засіб зберегти цю будівлю до повноцінного відновлення.
Заняття тут відновили навесні. Ті, що можна проводити на стадіоні.
Роман Барашев, кореспондент:
Спорткомплекс Київського національного університету Шевченка став свого роду захисним щитом для ось цього житлового комплексу. Саме будівля спортивного комплексу стала на заваді потужної вибухової хвилі від снаряда, що влучив у студмістечко 31 грудня минулого року.
Загалом - від початку повномасштабної війни - в Україні повністю зруйновано дев'ять закладів вищої освіти. Пошкоджено - близько шістдесяти.
Чотирнадцятого червня. Ракетний удар по Одесі. Вибухова хвиля виносить вікна в корпусі Одеської політехніки.
Ракетний удар по будівлі факультету економіки Національного університету ім. Каразіна у Харкові.
Руїни Харківського національного університету міського господарства, куди рашистські снаряди влучили тричі.
Корпус Університету державної фіскальної служби України в Ірпені.
Десятки тисяч студентів по всій країні перейшли на дистанційне навчання. Богдан Кучеренко - весь останній курс займався вдома, у Черкаській області. Каже, там спокійніше.
Богдан Кучеренко, студент КНУ:
Тут ночами неспокійно, звичайно. Страшно трохи, так і учимося. За весь рік бачив 1 ракету, а тут за 3 дні чув 40 атак точно.
Поліна Олександрова вивчає точні науки. Пишається тим, що українська система освіти - навіть в умовах війни - продовжує працювати, а студенти - навіть тепер дивують світ своїми знаннями.
Поліна Олександрова, студентка механіко-математичного факультету КНУ ім. Шевченка:
Буквально минулого року Марина В'язовська, випускниця мехмату, отримала Філдську премію за розв'язання дуже складної задачі, над якою билися математики роками, намагаючись її розв'язати.
Поліна каже: офлайн-заняття нині частково відновлюють, втім більшість студентів продовжує навчатися в дистанційному режимі. Хоча викладачі підкреслюють: професійними географами, картографами, біологами не стати без практичних робіт у лабораторіях та без виїздів на місцевість.
Ольга Яценко, викладач кафедри геодезії й картографії КНУ ім. Шевченка:
Треба багато чого наздоганяти. Практика почалася з минулого тижня. В перший день була тривога, то ми в сховищі сиділи, ховалися.
Якнайшвидше повернення молоді в аудиторії - пріоритетне завдання, наголошують у Міносвіти. Задля безпеки викладачів та студентів на території вишів облаштовують укриття.
Це укриття робилося в радянські часи, коли очікували ядерної загрози, тому тут броньовані двері, одні, другі.
На повне відновлення пошкоджених будівель - потрібні час і шалені кошти, але ремонт поступово триває. І в Київському, і в Ірпінському, і в інших університетах та академіях країни за рахунок держави, вітчизняних та іноземних партнерів.
Колектив Київського національного підтримує тих, хто став на захист України. У виші готують військових психологів, фахівців із геоінформаційних систем, управління артилерійським вогнем, розвідки. Наголошують: це освітній вклад у нашу спільну перемогу.
