Аби не втратити ще один врожай, фермери Харківщини зібрали диво-трактор для розмінування полів [ Редагувати ]

В Україні піротехніки продовжують гуманітарне розмінування, а водночас - обстежують землі сільгосппризначення. За інформацією Мінекономіки, на Миколаївщині з початку року очистили понад 67% територій, визначених для першочергового повернення в господарську експлуатацію, у Херсонській області - майже чверть, а на Харківщині - лише близько 20 відсотків. 

Щільно забруднене вибухонебезпечними предметами село Гракове, що потрапило під окупацію у перші дні війни. Мін, розтяжок та нерозірваних боєприпасів після рашистів тут дуже багато. Тоді як піротехніків - бракує. Тож саме у Граковому, аби не втратити ще один врожай, фермери зібрали диво-трактор для розмінування полів, що працює на дистанційному керуванні. 

Олександр Кривцун розповідає, що залишилося від його господарства після нашестя рашистів.

Олександр Кривцун, директор агрофірми:

10 сентября ми прийшли на підприємство, все розбито, повно мін, куди не подивишся - розтяжки.. Я скажу, до 1000 снарядів разних було, лежали і ми визвали службу ДСНС, я бачив наскільки їм тяжко приїжджать. Сьогоднівизвав, а приїхали через 15-20 днів. І стало питання, а шо ми будем робить, коли в поле підем. 

Відповіддю став ось цей доволі дивний агрегат - старенький, обвішаний залізом та дерев'яними балками, трактор Т-150, який Олександр разом із сином сконструював та виготовив. 

Олександр Кривцун, директор агрофірми: 

Катки ми самі взяли із.. у нас таке орудіє було, а закривали - отут танк підбитий був, з нього познімали кой-шо, на території БМП були рашистські тоже познімали, защитили трактор брьовнами.

На місці водія - порожньо, але трактор виконує усі маневри, техніка - на дистанційному керуванні. 

Робоче місце оператора трактора у ковші навантажувача, що стоїть посеред поля. 

Павло Григоренко, оператор трактора:

Розгортаємо антену мобільну для кращого сигналу. Ну як би принцип... от спостерігаю... йде керування газом, повороти, тяга, і все, складного нічого немає, звичайна машина з радіокеруванням, тільки трактор великий та й усе.

Ближче ніж за 500 - 1000 метрів до трактора, що працює у полі, люди не наближаються - занадто небезпечно, адже саме тут і проходила лінія зіткнення. З одного боку стояли наші бійці, з іншого - рашисти.

Олександр Кривцун, директор агрофірми: 

Сім днів назад зайшли в поле проходити його нашим трактором і отут під посадкою, десь 100 метрів від дороги він підірвався. Когда визвали саперов, ЗСУ, молодці хлопці, вони найшли на тому місці ще 20 мін. Вони їх зняли і ми начали це поле катать.  

Полагодили трактор доволі швидко, просто переварили всю передню частину. А за кілька днів, з іншого боку поля знайшли ще зо два десятків протитанкових мін.

Олександр Кривцун, директор агрофірми:

Коли ми їдемо коло посадки, це самі опасні міста, там іде мінімальна скорость, гусіним шагом, тому що на скорості він може заскочити і на другий рядок мін. Таке вже в нас було. 

Мін у Граковому - просто насипом. Місцеві ходять тут лише протоптаними стежками та асфальтом, кожен крок у бік може стати останнім. 

Анатолій Коровкін, староста Граківського старостинського округу:

Ходити полями, посадками не можна. І ось тут, в центрі теж... ось футбольне поле все, в селі розмінування не було. Війна, працюють лише з інфраструктурою.

Будинки, що вціліли у селі, можна перерахувати на пальцях, кажуть граківці. Алла Карпова із чоловіком намагаються хоч якось підготувати розбитий дім до зими. 

Алла Карпова, мешканка села Гракове:

Ви не представляєте, шо тут було! Тут оце тільки цегла, а усе-усе було розбито, все оце упало туда, в другу кімнату, і це кімната розбита, і вікон немає, чим закладать? Благо, дуже дякую волонтерам і Івано-Франківщини,шо вони нам привезли шифер.

Такого жаху, як під час окупації, каже жінка, вона в житті не відчувала. Найгірше, було, коли прийшли загони так званих днрівців та лнрівців. Тягли, все що трапляло під руку, навіть мотузку, на якій сушили білизну, зняли.

Микола Карпов, житель села Гракове:

Собака гав-гав, дивлюсь, тягнуть квадроцикл на дитячій на мотузці, там сосед детям того.. І шведську стенку, дивлюсь, несуть. Ну а в сестри, приїхали камазом холодильник погрузили. Вона саме в 2-етажці в підвалі сиділа.

Алла Карпова, жителька села Гракове:

Ми прийшли вас защіщать. Від кого? Від кого ти мене будеш защіщать? Тут у вас нацисти, вони людей їдять. Та ви ж хлопці, ну шо ви таке кажете, 21 століття, ну надо ж хоть трошки думать! 

Нині усі граківці чекають на допомогу від держави, адже самотужки відбудувати зруйноване не зможуть. А фермери навіть бояться рахувати збитки. Техніка розбита, спалена чи вивезена до росії. Зерносховища зруйновані. Вціліли лише ті трактори, які окупанти роздали своїм посіпакам, їх вдалося повернути. Та ще новенькі сіялки, із поставкою яких забарилися виробники. Тепер усе це стане в нагоді восени, коли треба буде закладати у розміновану землю озиме насіння.