Український бізнес потроху відновлюється: яких змін очікувати підприємцям [ Редагувати ]
Як українські підприємці під час великої війни підкорюють світові ринки?
Український бізнес потроху відновлюється, перелаштовується та розвивається. Понад 200 тисяч нових ФОПів відкрилися за повномасштабного вторгнення. І якщо рік тому держава ввела пільги для українських підприємців, то зараз планує їх скасувати. Бо саме податки - джерело фінансування для потреб оборони.
Яких змін очікувати бізнесу найближчим часом та як українські підприємці під час великої війни підкорюють світові ринки - докладніше наші журналісти.
За сьогодні пані Олександра вже вкотре навідується в крамницю, щоб з'ясувати, як іде торгівля. Цей заклад - її з чоловіком сімейний бізнес. Пара повернулася в Україну після 20 років життя закордоном, й відкрила в Крихівцях хоч і невеличке, але таке омріяне, кафе-магазин.
Олександра Ванснік, підприємець:
Ми відкрилися у вересні якраз буде два роки, якраз напередодні війни почали пару місяців працювати. Між сиренами тривоги ми працювали. Довозили товар - хліб, молоко, масло. Що було людям необхідно, товар був в магазині.
Далі - нові виклики. Перебої з електропостачанням. Потужностей генератора не вистачало на всі холодильники. Продукти псувалися. Подеколи підприємці йшли в мінус. Та й у сьогоднішніх реаліях…
Богдан Солонина, підприємець:
Прибутків немає таких, яких би хотілося. Оплатити всі податки, оплатити працівників...
Та думки закритися - жодного разу не виникало, розповідає подружжя. І весь цей час - підтримує державу податками.
Олександра Ванснік, підприємець:
До 15 тисяч гривень щомісяця. Для такого магазину це багато.
Підприємці вирішили не переходити на пільгову систему оподаткування від держави.
Богдан Солонина, підприємець:
Нам хватало коштів з магазину, аби оплатити свої податки. Якби не хватало тоді би, ми, можливо, взяли. Але потрібна підтримка й державі. Ми не могли собі таке позволити. Ми любим свою землю.
У березні минулого року Верховна Рада запровадила низку податкових пільг для бізнесу: скасувала перевірки та штрафи, ЄСВ, дозволила ФОПам першої та другої груп не сплачувати єдиний податок, а підприємцям ІІІ групи - перейти на спрощену систему оподаткування за ставкою 2% замість 5-ти.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі "АНТС":
Українська економіка станом на червень 2023р. стабілізувалася. Зокрема, наприклад, промисловість, яка показує стабільне зростання за останні місяці. Український бізнес поступово починає збільшувати свої обсяги.
Відтак уже з 1 серпня довоєнні податки повернуть. І перевірки для підакцизних товарів, грального бізнесу та фінпослуг. А з 1 жовтня - і штрафи за порушення у сфері застосування РРО. Відповідний законопроєкт ухвалила Верховна Рада. Він є однією з умов співпраці з Міжнародним Валютним Фондом.
Прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 мільярдів гривень.
Гроші необхідні для фінансування армії, раніше зазначав міністр фінансів Сергій Марченко. Тим часом економісти визнають - бізнесу буде нелегко.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
На сьогодні цими пільгами користується понад 340 тисяч підприємств. Різного масштабу різних форм власності. На них працюють 1.000.000 українських найманих працівників. Тобто це величезена кількість активного суспільства, працюючого, сплачуючого податки.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі "АНТС":
Не є критичним для бізнеса, що ставка збільшиться з 2 до 5 відсотків. Проте дана система оподаткування давала можливість бізнесу, який переходив на цю систему оподаткування не бути платниками податку на додану вартість. І ось тут є виклик. Чому - тому що от ми маємо на сьогоднішній день серйозні проблеми пов'язані з блокуванням податкових накладних.
Відповідно до законопроєкту: платник матиме право подати заяву про відмову від застосування 2% ЄП із зазначенням того, на яку систему оподаткування він бажає перейти. ФОПам, які продовжували обліковуватися, але призупинили діяльність через війну, доведеться відновити сплату ПДВ. А для бізнесу на прифронтових територіях - зберігається право добровільної сплати єдиного податку та ЄСВ. Водночас в Україні продовжує діяти низка програм підтримки бізнесу - урядова програма грантів на власну справу "єРобота", кредити "5-7-9", компенсація за працевлаштування ВПО.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
Як не дивно, у час воєнних дій у нас відкрилася вже близько 240 000 - 250 000 нових ФОПів. Особливо пришвидшилась відкриття фопів після запровадження відповідних можливостей у програмі "Дія". По програмі релокації ми маємо на сьогодні понад півтори 1000 підприємств. Які здійсни релокацію зі сходу в основному з півдня України на центральну Україну, західну Україну..
От як подружжя підприємців із Дніпра - власників компанії по виробництву пилососів для манікюрних салонів.
Тетяна Шелест, підприємиця:
Вітаю! І я вас вітаю у нас на виробництві. Ми - релоковане підприємство - переїхали із Дніпра до Ужгорода. За 3,5 місяці побудували завод, перший цех, наразі працює 25 людей.
Й уже будують другий! Тетяна в минулому - видавала журнал для спеціалістів бюті-індустрії й знала про проблеми китайских пилозбірників. А Сергій - інженер-конструктор. Так і виникла ідея сімейного бізнесу по створенню косметичних мініпилососів!
Сергій Шелест, підприємець:
Для нас впринципі було важливо бути в Україні, ми не розглядали виїзд за кордон. Ми хотіли, щоб наше українське виробництво було в Україні.
Тож у перші місяці вторгнення обрали безпечний регіон, перевезли виробничі потужності та пів команди з Дніпра, решту тут набрали, є й переселенці. І - до роботи!
Тетяна Шелест, підприємиця:
Ось так виглядає кінцевий продукт, який ми виробляємо. Збирають там у нас в цеху. Експортуємо у 25 країн Європи і 4 штати Америки.
Уся продукція - преміум класу, має торгову марку в Україні, запатентована та сертифікована.
Тетяна Шелест, підприємиця:
Під час війни ми сплатили більше 5 мільйонів податків, минулого року ми сплатили більше мільйона гривень на ЗСУ. І постійно допомагаємо ЗСУ і нашим хлопцям. Ми патріоти! Ми заробляємо гроші там, а привозимо гроші сюди, тут сплачуємо податки і тут розвиваємо економіку країни. Для чого? Щоб діти наші тут жили, щоб країна наша розквітала.
