Передбачила свою долю: що зробила за життя Ірина Фаріон [ Редагувати ]
Наша редакція зібрала більше про проєкти Ірини Фаріон та її діяльність. Парадокс, але свою долю вона передбачала. Казала, що не боїться смерті. Говорила, що такі, як вона, своєю смертю не вмирають. Докладніше про життєвий шлях Ірини Фаріон - у наступному сюжеті.
Вбивство власної думки. Позиції. Свободи слова. Вбивство української мови. Студенти, друзі, знайомі. шанувальники та небайдужі - на місці вбивства Ірини Фаріон. Кладуть квіти, лампадки, й не можуть стримати сліз.
Олександр Щур, знайомий Ірини Фаріон:
Вона була великою людиною для мене... Це мій однопартієць. Це цвіт нації... Я був на всіх бандерівських читаннях, я бачив, як вона запалювала молоді серця....
Кажуть, вона не була зручною. Була справжньою.
Лана, студентка Ірини Фаріон:
Безкомпромісною. сильною, сталевою. Сильною. Вона була прекрасною. ЇЇ слово було зброєю. Її зброєю було слово. Це був постріл в мову!!
Валерія львів'янка:
Неоднозначно оцінювали. Але таке жахіття не може бути у 21 сторіччі, в країні яка воює. Просто сльози на очах. Для нас вона людина, яка просто хотіла відкрити нам очі. На те, хто ми є, якою мовою ми мусимо спілкуватися, як ми маємо відноситися до ворога.
Вбивство беззахисної, беззбройної жінки. Не просто жінки, а представника української інтелігенції, борця за українське слово. Ірина Фаріон загинула від кулі невідомого 19 липня. В п'ятницю ввечері, біля рідного дому. В очікуванні на таксі. Хотіла побачити доньку з онуками. Злочинець поцілив у скроню. Попри всі зусилля медиків, шістдесятирічна жінка померла у лікарні. Не витримало серце.
Зоряна Куньч, завідувачка кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету "Львівська політехніка":
Трагізм наш український в тому, що ми не дуже вміємо розпізнати своїх генів. Ірина йшла попереду нас. Вона завжди говорила так, як думала, ніколи не старалася загорнути в папірчик якісь свої думки.
Ірина Фаріон. Хто вона? Скандаліст? Радикал? Чи націоналіст зі сталими поглядами, рішучою позицією та безмежною любов'ю до власної країни?
Ірина Фаріон на виступі:
Не хочуть говорити. Тому що ми їх до цього не змушуємо. Ми маємо навчитися вказувати їм: на нашій святій землі говорити лише нашою мовою!
Народилася 29 квітня 1964 року у Львові у родині вчительки та сантехніка. Вищу освіту здобула на філологічному факультеті Львівського державного університету ім. Франка. Ірина Фаріон робила вклад у розвиток мовознавства, боролася за українську мову як у просвітницькій, так і у політичній діяльності. Народний депутат України VII скликання - вона відкрито виступала проти використання російської у публічних місцях, в освітніх закладах, офіційних заходах, та й зрештою усюди.
Товаришу Азаров, я зробила надзусилля, аби вислухати вашу доповідь, яка за змістом з абсолютно нереального світу. Маю запитання до вас таке? Ваш Кабмін скасував дублювання фільмів українською мовою. Скажіть, будь ласка, чи вам комфортно жити у світі серед українців, яких ви не сприймаєте і не шануєте? Мову не знають ті, які або політично упереджені, або розумово відсталі! Отже, в якій системі координат перебуваєте ви?
Пані Зоряна працювала з Іриною Фаріон пліч-о-пліч упродовж 30 років. У Львівській політехніці на катедрі української мови з початку її заснування. Каже, Ірина була близькою людиною. Це гірка втрата як для неї, так і для всієї України.
Це українка, яка все робила для того, щоби Україна була українською, але і ще й тому, що це подруга, з якою ми були впродовж цілого життя. Вона була таким рушієм нашого колективу завжди. Ставила перед собою дуже високі цілі, дуже впевнено до них ішла.
Праця зі студентами як викладача, мовознавця, робота над науковими дослідженнями, медіапроєктами. Доктор філологічних наук, професор, громадський та політичний діяч, блогер і благодійник. Це все про Ірину Фаріон.
Зоряна Куньч, завідувачка кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету "Львівська політехніка":
В плані просвітницької роботи вона працювала за цілі інститути. За ті інституції, які цього не робили. На її рахунку як просвітника як мінімум 6-7 величезних багаторічних проєктів.
Фаріон написала понад 200 наукових статей та чотири монографії. Очолювала мовну комісію "Просвіти" НУ "Львівська політехніка". А наприкінці 90-их заснувала щорічний мовно-мистецький конкурс серед студентів та учнів "Мова - твого життя основа". Далі - телевізійні та ютуб-проєкти. Ірина Фаріон нагороджена численними преміями. Торік за просвітницьку діяльність вона стала лауреаткою Всеукраїнської премії ім. Бориса Грінченка.
Ірина Фаріон на виступі:
Мова - це зброя. Зброя на ураження! Так, як були уражені наші кораблі, як і Герої Небесної Сотні. І якщо ми не будемо у своїй мовній політиці наступальними, агресивними та експансивними, то ця війна не закінчиться ніколи!!!!
У мовному питанні Фаріон була категоричною. Через жорстку критику російськомовних українців Ірина Дмитрівна неодноразово потрапляла у скандали.
Якщо в армії немає дисципліни, то це нема армія, це зброди. Я не можу назвати їх українцям, якщо вони не говорять українською мовою, то хай себе назвуть русскими.
Після цих скандальних висловлювань щодо російськомовних військовослужбовців ЗСУ, студенти Львівської політехніки вийшли на мітинг. Фаріон звільнили з університету, де вона обіймала посаду професора катедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук. Утім, у травні мовознавицю поновили на посаді. Суд призначив її виплатити 124 тисячі гривень за вимушену перерву в роботі.
Судові засідання у справі мого незаконно цинічного політично замовного звільнення з Політехніки. Як і обіцяли ми, на ту суму, яку Політехніка зобов'язана виплатити мені - закупимо дрони. І ось нарешті я цю суму звітую перед вами.
Це відео опубліковане 18 липня на ютуб-каналі Ірини Фаріон. Ще за її життя. Та не останнє. Проєкт плекатиме українську мову, як того хотіла мовознавиця, й після її смерті.
