Дозвілля для ветеранів та родин загиблих воїнів: як триває реабілітація на Одещині [ Редагувати ]
Відпочинок на природі, спортивні розваги та майстеркласи з приготування їжі. Таке дозвілля для ветеранів війни волонтери організовують регулярно, але на Одещині вирішили спробувати нову форму реабілітації. На захід запросили також родини загиблих захисників. З якою метою та наскільки корисним було таке спілкування - далі.
На березі річки під Одесою ветерани російсько-української війни та рідні полеглих воїнів: діти, дружини та матері. Щоби зробити такий спільний захід, волонтери спочатку вивчили емоційний стан учасників та проконсультувалися з психологами.
Оксана Стельмах, керівниця проєкту "Без обмежень":
Тобто я про те, що ми не рандомно поєднали людей, щоб вони між собою подружились. Ми до цього дуже серйозно підходили, ми підбирали родини, підбирали ветеранів для того, аби це не було травматичним для жодних зі сторін.
Коротке знайомство - і починаються змагання. Команди мають встановити намет, запалити туристичний пальник, скип'ятити воду та приготувати їжу. Ветерани, в яких багатий похідний досвід, підказують підліткам.
Власне, на це і розраховано. Щоби дітям - хоча б на цей день - батьків замінили їхні побратими. Та ветерани добре розуміють цих хлопчиків та дівчат.
Іван Лемешев, ветеран російсько-української війни:
Тому що вони, скажімо, травмовані не тільки війною, а і тим, що найрідніша людина загинула, і її поряд немає, а це у них якраз такий період, що вони потребують чоловічої уваги, підтримки, якихось навичок, і повинен їх хтось спрямовувати в тому потрібному руслі, як то кажуть.
Ба більше планують, що надалі ветерани візьмуть шефство над цими дітьми та будуть їхніми наставниками протягом всього життя. Це і є головна ціль.
Микита Карпенко, голова ГО "Національна рада з охорони здоров'я та безпеки":
Перш з все, тут є можливість побудувати дуже сенситивні, тобто дуже чутливі зв'язки між дитиною та побратимом батька, який також захищав цю країну. Таким чином ми намагаємось створити таке ком'юніті на базі Одеси та Одеської області.
А поки що всі разом грають у настільні ігри, готують обід, влаштовують спортивні змагання. Тринадцятирічного Влада, батько якого загинув на фронті, найбільше зацікавила спортивна рибалка.
Влад Білоус, син загиблого військовослужбовця ЗСУ:
Дуже допомагає розвіяти обстановку цю всю, забуваєш що зараз, про війну, тут так тихо, не як у місті, в самому місті, тут класно.
При цьому волонтери вважають: така форма взаємодії корисна не лише дітям, а і самим ветеранам. Бо дуже важливо відчувати, що твої навички, твоя енергія комусь потрібна. До того ж захисники кажуть: на таких заходах усі можуть спілкуватися між собою на будь-які теми - і це має терапевтичний ефект.
Петро Бояренко, ветеран російсько-української війни:
В чому полягає основна робота психолога? В тому, щоб тебе вивезти на якесь спілкування, щоб ти розповів свої переживання, поділився ними, а тут з такими побратимами, як ти - це просто легше зробити. Ну, це справді допомагає, коли ти в колі людей, які мають такий же досвід, як і ти.
Перший досвід такого спільного дозвілля виявився успішним - тож організатори вже планують інші поїздки. Для ветеранів російсько-української війни влаштовують заходи й у межах міста: ходять у музеї, на театральні вистави та концерти для того, зокрема, щоб і у публічному просторі захисники могли відчути вдячність з боку суспільства.
