День хірурга: як медики оперують під обстрілами [ Редагувати ]
Вони працюють під обстрілами у польових операційних. Рятують життя і військових, і цивільних. А у клініках Дніпра, Харкова, Львова, Києва проводять унікальні втручання. У День хірурга наш кореспондент Роман Барашев зібрав свідчення того, як українські медики творять справжні дива.
Євген Симулік, судинний хірург Національного центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Пацієнт отримав складну мінно-вибухову травму, в результаті якої втратив праву нижню кінцівку. І також поранення нижньої лівої кінцівки.
Дмитрові 28 років. Боронив країну під Бахмутом. Військова спеціальність - дешифрувальник. Той, хто отримує та обробляє інформацію з дронів-розвідників.
Дмитро, військовослужбовець ЗСУ:
При виході із зони бойових дій з активної фази, де постійні вибухи, де дуже гаряче, прилетів ФПВ-дрон. Відірвало ногу і травмувало другу. Рана настільки велика, що шкіру стягнуть не можна.
Євген Симулік, судинний хірург Національного центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Без використання мікрохірургічних операцій зберегти кінцівку було неможливо. Йшла мова про ампутацію.
Сьогодні хірурги центру Шалімова намагаються зробити все, щоб чоловік не втратив обидві ноги.
Дмитро, військовослужбовець ЗСУ:
Зробили операцію, вирізали із боку звідси шкіру з м'язовою тканиною, пересадили в ногу. Роблять, як нову копійку.
Євген Симулік, судинний хірург Національного центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Була виконана мікропересадка складного комплексу тканин. Уже тиждень після операції у нас, ми можемо бути на 90% впевнені, що наш клапоть приживеться.
Такі аутотрансплантації, коли людині латають незагоєні рани клаптями, для хірургів Центру Шалімова стали вже буденністю.
Лікарі вже вміють трансплантувати й кісткові фрагменти на місце втрачених. Цьому пацієнтові пересадять частину кістки разом із м'язами - з ноги на понівечену вибухівкою руку.
Євген Симулік, судинний хірург Національного центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Тут дефект складає 9 сантиметрів. І от буде забраний фрагмент гомілкової кістки, це не призведе до якихось функціональних порушень.
- Трохи хвилююся. - Проходьте в палату, зараз будемо їхати в операційну.
Олександр Усенко, голова правління Асоціації хірургів України:
До війни це було відділення мікрохірургії, але з початку повномасштабної агресії його реорганізували у відділення мікрохірургії та наслідків військової травми. Зараз це одне з основних відділень, яке орієнтовано на відновлення військових, які постраждали під час повномасштабної агресії.
В умовах війни українська хірургія набула неабиякого досвіду в галузі військової медицини. Такого немає в жодній країні світу, наголошують лікарі.
Олександр Усенко, генеральний директор Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Як лікуються поранення, як лікуються хворі з політравмою - все це буде освячено в наукових працях. Академія наук видала понад 10 книг по напрямках хірургічної патології в ході війни.
Костянтин Гуменюк, головний хірург медичних сил ЗСУ:
У головному військовому клінічному госпіталі на лікуванні найважчі військовослужбовці. Триває операція. Військові хірурги рятують життя наших бійців.
Рятують у клініках великих міст і на передовій. На фронті мають право працювати лише військові хірурги, які після закінчення медичного вишу ще 3 роки навчалися у військово-медичній академії. За час російської агресії проти України вони виконали сотні унікальних операцій під ворожим вогнем.
Костянтин Гуменюк, головний хірург медичних сил ЗСУ:
Одним з наших підрозділів було виконано видалення снаряда, який не розірвався, який застряв в тілі пораненого, і наші військові хірурги разом з саперами на операційному столі виконали операцію з вилучення цього снаряду. Ми перші у світі зробили дві операції при вогнепальних ушкодженнях нирки, видалення зруйнованої нирки лапароскопічно, коли на передній стінці немає великого розрізу, є 3-4 проколи, і таким способом виконується оперативне втручання. Були випадки, коли військові приймали пологи у цивільних. Були випадки, коли були ушкодження жіночих статевих органів, і військовий хірург справився з цією ситуацією.
Денис Гуліда, ординатор відділення невідкладної хірургії Головного військового клінічного госпіталю:
Стоячи за операційним столом, ти чуєш, як розриваються міни, як летять уламки, прошивають стіни, і ти рятуєш життя. А з іншого боку думаєш, що і сам можеш потрапити, стати пораненим. Але робота не зупинялась ніколи.
Рятувати життя інших, ризикуючи своїм, таку місію під час війни виконують сотні лікарів стабпунктів і військово-мобільних госпіталів. І робитимуть це навіть тоді, коли у цій війні стихне звук останнього пострілу.
Костянтин Гуменюк, головний хірург медичних сил ЗСУ:
На превеликий жаль, є загиблі, як серед хірургів, серед середнього медичного персоналу, лікарів-анестезіологів, медичних сестер, бойових медиків.
Денис Гуліда, ординатор відділення невідкладної хірургії Головного військового клінічного госпіталю:
Мабуть, є щось зверху, що захищає. Мабуть, ще недостатньо врятованих життів, я так думаю.
