Переселенка з Херсона дочекалася сина з окупації: яким був шлях повернення [ Редагувати ]
Два роки і вісім місяців мама чекала на повернення сина з окупації. Тринадцятирічний Кирило Семінюк на початку повномасштабного вторгнення перебував в Олешківському дитячому будинку-інтернаті. Це на Херсонщині. Тоді російські вояки почали примусово вивозити дітей в росію. Батьки не мали зв'язку з дітьми. Про складний шлях повернення додому - Ірина Васюра розкаже.
Ганна Семінюк, мама Кирила Семінюка:
У нього ще перше з питань, як він приїхав, було: чи закінчилась війна? Він мене питав, війна скінчилась? Кажу, ні.
Тринадцятирічний Кирило Семінюк звикає до нової домівки в селі на Кіровоградщині, де оселилась його родина. До цього він жив з мамою в Херсоні. Хлопчик має вади розвитку від народження. Тож з шести років навчався у спеціальній школі.
Ганна Семінюк, мама Кирила:
Дитина на час повномасштабного вторгнення перебувала в закладі в Олешках, для такої дитини постійно треба розвиток, щоб був розвиток фізичний, розвиток психологічний, там займались психологи, займались реабілітологи.
Згодом Кирила разом з іншими вихованцями інтернату примусово вивезли російські вояки на окуповану територію - спочатку в Крим, далі у Скадовськ. Та про це мама дізналася лише після повернення сина. За два роки й вісім місяців з ним не було жодного зв'язку. Зараз їм довелося знайомитись заново.
Ганна Семінюк, мама Кирила:
Він мені каже: мамочка, вибач, я тебе сначала не згадав, а тепер я тебе згадав, да. Каже: де ти так довго була? Кажу, що мене дядьки військові не пускали до тебе.
За час перебування в окупації син втратив багато навичок, зауважує Ганна.
Ганна Семінюк, мама Кирила:
Почав він по-російськи говорити за ці два роки, а до цього говорив щирою українською мовою. Половину букв він позабував, більшу половину, раніше він вивчив весь алфавіт і по складах вже читав, зараз він цього вже не вміє, за два роки, з приводу ходьби тоже видно, що ніхто не займався, ніякі ні реабілітологи, ніде нічого.
Повернення Кирила та ще вісьмох дітей відбулося наприкінці вересня. Довгоочікувана зустріч відбулась на кордоні з Білоруссю. Омбудсмен Дмитро Лубінець зазначив у своєму дописі, що це возз'єднання родин стало можливим за посередництва Держави Катар. Цьому передував довгий та складний переговорний процес.
Галина Лугова, представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Кіровоградській області:
Є звернення до Уповноваженого, відповідно команда Омбудсмена робить ряд комунікацій, заходів із країною, де перебувають діти, безпосередньо інколи це відбувається за сприяння інших країн. Ми маємо сьогодні по певних даних близько 20 тис. дітей, які вивезені з України до країни-агресора.
Зараз мама Кирила планує займатися розвитком хлопчика самотужки вдома. Для цього потребує допомоги у придбанні спеціального розвивального обладнання.
