Морський коридор України постійно під обстрілами: яку ціль переслідує ворог [ Редагувати ]
Нескінченні ворожі атаки ракетами та безпілотниками! Український морський коридор зараз переживає найскладніші випробування за часи свого існування! Протягом всього жовтня під прицілом ворога не лише інфраструктура портів Одещині, а й цивільні судна, які експортують збіжжя. Яку ціль переслідує агресор цими обстрілами, чи не злякалися їх іноземні перевізники та як Україна може відповісти на нові виклики? Про це дивіться далі.
Порти так званої Великої Одеси: Одеський, Чорноморський та Південний. Звідси й починається український морський коридор - шлях, по якому іноземні судна вивозять нашу пшеницю, ячмінь, соняшникову олію тощо. Саме на експорт агропродукції припадає близько половини всієї валютної виручки України. Тож під прицілом зараз не просто порти, а економіка держави.
Портову інфраструктуру росіяни обстрілювали і раніше, але цієї осені посилили удари. Ба більше, почали навмисно атакувати цивільний флот під іноземними прапорами. Лише у жовтні було пошкоджено чотири таких судна: одинадцять людей загинули та більше двадцяти дістали поранення.
Дмитро Плетенчук, речник Військово-Морських Сил ЗСУ:
Для цього вони використовують в першу чергу такі системи озброєння, як оперативно-тактичний комплекс "Іскандер-М" або ракети повітряного забування. Усі загиблі були працівниками порту. В останню атаку загинув, наприклад, звичайний електрик - громадянин України, який обслуговував іноземне судно: під час атаки просто був на палубі.
Ворог знищує і термінали, причали та зерносховища. Час підльоту ворожої балістики до Одещини - менше ніж дві хвилини. Тож персонал у портах має терміново зупинити навантаження суден та сховатися в укриттях. І такі перерви значно здорожчують обробку вантажів, кажуть зернотрейдери.
Михайло Різак, директор із взаємодії з органами влади ТОВ "Нібулон":
Плюс ці атаки інколи є довготривалими, тривоги. В силу наведеного це створює часові лаги в можливості навантаження флоту. А як уже сказано було, кожна доба - це плюс один долар на тонну. І це все відчуває фактично товаровиробник - фермер.
Але головна мета ворога - глобально підірвати довіру перевізників до Українського морського коридору. Після останніх атак ставки страхування вантажів збільшилися втричі, але загалом все працює, як і раніше, кажуть в "Адміністрації морських портів України". Кількість судозаходів не зменшилася: коридором вже скористалися дві тисячі дев'ятсот суден, перевезено сімдесят сім мільйонів тонн вантажів, з яких дві третини - саме агропродукція.
Дмитро Барінов, заступник голови ДП "Адміністрація морських портів України":
Тобто страхові - страхують, Україна запровадила ще компенсаційний механізм з пулом страхових компаній у Лондоні, якщо якийсь там випадок, то компенсуються ці збитки. І це все грає таку роль, що воно працює.
Морський коридор працюватиме і надалі попри всі ризики, прогнозують економісти. Адже іноземний бізнес надзвичайно зацікавлений у відносно дешевому українському збіжжі. Просто прибутки тепер будуть не такі великі, як раніше.
Анатолій Ковальов, ректор Одеського національного економічного університету:
Якщо маржинальний дохід буде не максимальним, а буде таким, середньоринковим, бізнес на це теж піде. Тобто я маю на увазі те, що маржа завжди буде, коли є попит на таку продукцію. А на нашу продукцію попит є.
Інша річ, що російські атаки на українські порти провокують зростання світових цін на агропродукцію. В Організації Об'єднаних Націй констатують, що, приміром, пшениця вже подорожчала на шість відсотків і це загрожує глобальній продовольчій безпеці, адже українське збіжжя годує найбідніші країни Африки та Азії. Вочевидь, агресор робить ставку і на цей чинник.
Дмитро Барінов, заступник голови ДП "Адміністрація морських портів України":
Це знову ж таки - почати ці голодні ігри, шантажувати весь світ продовольством, що його не вистачить, і давайте з нами домовляйтеся, ми тоді не будемо стріляти. Ну, цей весь шантаж ми бачимо протягом усіх цих днів, років та місяців війни.
росія, зі свого боку, продовжує брехати, що завдає ударів у портах по військовій інфраструктурі. Україна вже звернулася до Міжнародної морської організації із закликом невідкладно направити у порти Великої Одеси міжнародну моніторингову місію, щоб спростувати ці фейки.
Дмитро Плетенчук, речник Військово-Морських Сил ЗСУ:
Ми завжди відкриті до діалогу з цивілізованими країнами, ми завжди готові показати, що насправді ніяких військових об'єктів в портовій інфраструктурі не знаходиться, що вражають вони звичайну портову інфраструктуру, що росія вчергове ставить під загрозу продовольчу безпеку цілих регіонів, які отримують українське збіжжя саме через українські порти.
Україна вкотре заявляє про необхідність посилення протиповітряної оборони на Одещині, а експерти ринку зазначають, що з огляду на останній російський терор, держава має розвивати альтернативні логістичні хаби.
Михайло Різак, директор із взаємодії з органами влади ТОВ "Нібулон":
Тому ми сподіваємося і ми доносимо до наших міжнародних партнерів, що не дивлячись на сьогоднішню сталу роботу глибоководних портів Великої Одеси, необхідно також продовжити інтенсифікацію і розбудову інфраструктури Дунайських морських портів.
При цьому у вітчизняному істеблішменті все частіше лунає думка про те, що однієї дипломатії в цьому сенсі недостатньо. І Україна гіпотетично може вжити певних заходів, щоби приструнити агресора.
Анатолій Ковальов, ректор Одеського національного економічного університету:
Я вважаю, що Україна має право наносити відповідні адекватні удари по інфраструктурі портів російської федерації у відповідь! Тому що це право країни, яка захищається.
Поки ж на рівні Міністерства розвитку громад та територій додатково виділять кошти на відновлення пошкодженої інфраструктури. В морських портах посилять оборонні заходи, а для працівників підприємств облаштують мобільні укриття.
