Заново вчиться ходити завдяки екзоскелету: історія ветерана [ Редагувати ]
Не ходить, але живе повноцінним життям. Це про морпіха з Дніпра Дмитра Осипенка. На Маріупольському напрямку під час боїв він дістав поранення в спину. І вже 10 місяців на Львівщині вчиться заново ходити за допомогою екзоскелета. Прилад отримує сигнали від тіла пацієнта і допомагає йому робити кроки, а з часом узагалі сприятиме відновленню рухливості ніг. Історію ветерана розкажемо далі.
В одній зі львівських клінік розпаковують єдиний екзоскелет, завдяки якому людина на кріслі колісному може стояти на ногах.
Сергій Поліщук, фізичний терапевт:
В екзоскелеті враховується індивідуально кожні параметри, тобто ширина тазу, довжина стегна від сідниць до коліна й від коліна до стопи, довжина гомілки.
Після короткої руханки до приладу підходить пацієнт. Екзоскелет триматиме його ноги, тулуб і плечі. Короткі налаштування – і він на своїх двох.
Дмитро Осипенко, ветеран російсько-української війни:
Прилетіло три снаряди поряд зі мною в бліндаж з розвідниками. Нас зачепило. Дуже важко розповідати, бо це таке, нехороші спогади.
Морпіх з Дніпра Дмитро згадує той день, коли його наздогнав у спину осколок.
Дмитро Осипенко, ветеран російсько-української війни:
Найтяжче було, напевно – це терпіти біль, тому що біль була нестерпна. Це забій нерва.
До 24 лютого 2022 Дмитро мав власний бізнес – фарбував автівки. Але після початку великої війни вирішив замість малярних інструментів тримати в руках зброю. Спершу боронив Дніпро. Згодом долучився до 35-ї окремої бригади морської піхоти – став командиром відділення. Відбивали окупантів під Авдіївкою, звільняли Маріупольський напрямок. Пережили удари авіації, артилерії, прилітали й касетні боєприпаси. В одну з таких атак воїн і був поранений.
Дмитро Осипенко, ветеран російсько-української війни:
Спробував рукою ногу – не відчуваю нічого. Думаю, та що ж таке? Потім на спину руку, а там було вже трошки поранено це все.
Тоді лікарі сказали Дмитрові: чи ходитиме він, залежить від його зусиль.
Сергій Поліщук, фізичний терапевт:
Покращили самообслуговування – як бачите, вчимося вже над більш важкими завданнями: встати, навіть потроху включати ходьбу, і прогрес постійно відбувається.
За час реабілітації Дмитро уподобав стрільбу з лука, яка є корисною для спини. І вже третій місяць, як він знову за кермом.
Крісло колісне Дмитро складає і ховає в салон автівки, яка повністю підлаштована під нього. Машина воїна на ручному управлінні.
Коли на себе тягнеш, це газ іде. Коли від себе, це вже гальмуємо.
Нашу знімальну групу Дмитро везе на озеро Львівщини. Він захопився спортивною риболовлею ще до великої війни й, попри все, повернувся до хобі.
Наостанок Дмитро ділиться з нами своєю найбільшою мрією.
Дмитро Осипенко, ветеран російсько-української війни:
Зробити гарне майбутнє своєму сину. Це найголовніше, що зараз у пріоритеті стоїть. А там уже, у якому стані я буду, це вже таке.
Після відновлення ветеран планує повернутися до свого бізнесу з фарбування автівок.
