Любов лікує рани: як подружжя вистояло після поранення [ Редагувати ]
Він - військовий, вона - волонтер. На їх долю випало чимало випробувань, але вони не зламалися. На фронті буковинець Сергій Головач втратив внаслідок танкового обстрілу ногу. А дружина пообіцяла любити його ще дужче. Історія неймовірної підтримки та віри - далі у сюжеті.
Алла та Сергій разом 4 роки. Чоловік пригадує, як уперше побачив кохану.
Сергій, ветеран російсько-української війни:
Почалася війна, ми волонтерили, ми збирали, формували пакети на схід, я помню той день, я пакет тако, а вона біля мене присіла і допомагає формувати пакет, думаю, хозяйственна жінка, вона була б хорошою дружиною, це мої думки були, вона цього не пам'ятає.
А далі Сергій добровольцем пішов на війну, і за кілька місяців познайомився з Аллою у соцмережах.
Сергій, ветеран російсько-української війни:
Я їй написав, чи можна з нею переписуватися, аби не надокучати, а вона каже: так бери й дзвони. Ми почали спілкуватися.
Сергій став сапером. У складі 15 окремого гірсько-штурмового батальйону 128 бригади служив на Донецькому та Запорізькому напрямках.
Сергій, ветеран російсько-української війни:
Всі ризикують, піхотинець ризикує, людина, яка доставляє їжу, ризикує. Якщо з тою думкою, що я можу померти, то тоді там робити нема що. Моя ціль там була - це майбутнє, це наші діти, наші жінки.
В одному зі складних боїв Сергій потрапив під танковий обстріл.
Сергій, ветеран російсько-української війни:
Сильний удар по нозі, мені ногу зразу відірвало, цю перебило.
Далі евакуація, лікування. Сергій хвилювався, як на травму відреагує дружина.
Сергій, ветеран російсько-української війни:
Було таке відчуття, я б не сказав, що безпорадності, більше жалю, бо того що я розумів, що вона, коли виходила заміж, вона виходила за чоловіка з двома ногами, за якусь опору, і тут нема ноги.
Алла ж відчула, що щось не так, і вирушила до чоловіка у шпиталь. А він з порогу запропонував розлучитися.
Алла, дружина ветерана російсько-української війни:
Одразу мені каже: я зрозумію, якщо ти мене залишиш. Я кажу, ми вже разом, Бог нас поєднав, ми пройдемо цей шлях разом. Було йому дуже важко, мені було дуже важко, що я не можу йому нічим допомогти.
Щосуботи Алла приїздила до чоловіка у Тернопіль. І цей час називає медовим місяцем.
Алла, дружина ветерана російсько-української війни:
Ми гуляли по Тернополі, ми каталися на теплоході, багато чаю пили, ми дуже багато відпочивали, багато спілкувалися, ми не впадали у відчай.
А потім подружжя вирішило підтримувати сім'ї поранених. Разом відвідують шпиталі й діляться досвідом.
Алла, дружина ветерана російсько-української війни:
Ми пройшли цей шлях, знаємо, в який кабінет зайти, як оформляти, як дружинам там оформити допомогу.
Не падати духом допомагають любов і підтримка.
Алла, дружина ветерана російсько-української війни:
Як Сергій каже, що коли він сам в себе не вірить, то я йому кажу, шо я в тебе вірю. Таким чином ми один одного підбадьорюємо, також я можу прийти і сказати, що я стомилася там вирішувати певні питання, Сергій каже, нічого, все буде добре, ми це пройдемо.
Сергій, ветеран російсько-української війни:
У мене там багато ідей є стосовно бізнесу, вона ні разу не сказала, що це погана ідея, вона каже, давай-давай.
Подружжя переконане: маленькими кроками можна здолати будь-які перешкоди, головне не втрачати віру у себе, людей та свою країну.
