рф спричинила екологічну катастрофу в Керченській протоці [ Редагувати ]
росія спричинила екологічну катастрофу в Керченській протоці - заявляє екологічна організація "Грінпіс". В неділю там сталися одразу дві аварії нафтових танкерів, через що в море можуть вилитися тисячі тонн мазуту та інших нафтопродуктів.
Якщо лиху не зарадити, це може стати однією з найбільших техногенних катастроф в акваторії Чорного моря. З подробицями наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Масштаби екологічної катастрофи досі важко визначити. Шторм в Азовському морі триває, це ускладнює можливість оцінити розміри нафтової плями.
У неділю одна за одною сталося одразу дві кораблетрощі поблизу міста Керч. Під час сильних хвиль та вітру пошкодження отримали танкери "Волгонєфть-212" та "Волгонєфть-239”. Вони перевозили понад 4 тисячі тонн нафтопродуктів кожен. У результаті загинула одна людина. Найбільше постраждало судно "Волгонєфть-212", воно розламалося нпвпіл і пішло під воду за кілька хвилин. Ось як це було - наслідки аварії зняли з друга по нещастю танкера "Волгонєфть-239".
На самій "Волгонєфті-239" теж не скоро підуть у плавання. Танкер сів на мілину, і поки що незрозумілий характер його пошкоджень. Екіпаж намагаються евакуювати, але рятувальній операції перешкоджає шторм. В обох випадках причиною кораблетрощі стали не лише погодні умови, але й сумнівні рішення та кричущі порушення вимог судноплавства. Бо ці танкери - річкові, і не можуть курсувати морем.
Крім того, вони дуже старі - 51 і 55 років. Це при тому, що старими вважаються судна, яким за 20. Усе це збільшує ризик великих екологічних катастроф.
Природозахисна організація "Грінпіс" вже має інформацію про витік щонайменше трьох тисяч семисот тонн мазуту. Це важкий залишковий нафтопродукт, який серйозно вплине на морську фауну. Через шторм малоймовірна локалізація наслідків, тобто витік може призвести до забруднення берегової лінії Криму. А якщо судна вчасно не витягнуть, то існує ризик довготривалого витоку нафти - кажуть екологи. Це може стати одним з найбільших екологічних лих у регіоні
Наталія Гозак, директорка "Грінпіс Україна":
Частина мазуту і цих нафтопродуктів опускається на дно і впливає якраз на організми, що там живуть, і це також є кормовою базою для тварин в цьому регіоні. І як результат, є довготривале забруднення, яке впливає і на людей, і на тварин. Загалом, якщо подивитися на всі злочини росіян проти довкілля, якраз ті, що стосуються саме екологічної складової, я б це назвала другим по впливу після Каховської катастрофи, після знищення Каховської ГЕС і всього-всього впливу і потопу, і осушення регіону, то це має шанс стати такою другою за значенням екологічної катастрофи в регіоні.
В екологічній організації "Грінпіс" кажуть, що танкери прямували з вантажем палива для російського флоту. Везли його з російського Волгограда. Це вже не вперше танкер з ім’ям "Волгонєфть" зазнав кораблетрощі в цьому регіоні.
Ось якими були наслідки розливу тисячі тонн російського мазуту у 2007-му році біля півострова Тузла. Витік стався з "Волгонєфті-139", який теж розламало навпіл великими хвилями. Тоді забруднення розповзлося майже на 50 кілометрів углиб берегової лінії, загинули понад 30 тисяч птахів, десятки тисяч рибин. А екологічні наслідки катастрофи відчутні ще досі. Старі судна, а також недотримання з боку рф вимог судноплавства вже давно непокоять аналітиків. Бо саме так діє тіньовий флот агресорки, зокрема й інші борти "Волгонєфть". Це танкери, які перевозять російську нафту в обхід західних санкцій.
Наталія Гозак, директорка "Грінпіс Україна":
Є справді значний зв'язок і схожість в тому, що сам факт перевезення нафтопродуктів застарілими кораблями в таких складних протоках, загалом без належного зменшення ризиків, це є порушенням міжнародного права і значною загрозою для довкілля. І тут ми якраз і отримали результат такого недбальства.
Керченська протока відділяє росію від незаконно окупованого українського Криму. Це зараз головний шлях експорту для російського зерна та паливних продуктів. Протоку Київ взагалі офіційно закрив для цивільного судноплавства, але це не зупиняє кораблі країни-агресорки.
