Вижив після 36 діб з турнікетом на нозі: унікальна історія воїна [ Редагувати ]
864 години – це 36 діб з турнікетом на нозі зміг провести боєць з Хмельниччини. На позиціях під Вовчанськом чоловік наступив на пелюстку, побратими наклали турнікет, але евакуювати пораненого не вдавалося понад місяць. До шпиталю боєць потрапив вже в тяжкому стані. Він вижив, але лікарям довелося ампутувати ушкоджену частину кінцівки. Лікарі кажуть: на такі випадки не натрапляли навіть у медичній літературі.
Олександра завозять в операційну. Чоловік - виснажений, але при тямі. На нозі – турнікет. Його побратими наклали ще 36 днів тому.
Боєць на позиціях під Вовчанськом наступив на протипіхотну міну-пелюстку. Зазнав важкого поранення, але понад місяць Олександра не могли евакуювати. Настільки щільним був ворожий вогонь. Ушпиталили вже в тяжкому стані.
Дмитро Сітченко, старший ординатор відділення гнійної хірургії:
При поступленні стан - важкий, хворий зневоднений, більше місяця знаходився на позиції з турнікетами на правій ніжній кінцівці, вже розпочалась флегмона. Враховуючи те, що стояв тривалий час, ну, 36 діб турнікети стояли, уже некроз кінцівки розпочався з гнійним ускладненням.
Частину правої ноги - нижче накладеного турнікета - хірурги видалили. І цим врятували Олександрові життя. Лікарі кажуть: пробути майже 900 годин з джгутом - це унікальний випадок. Такого вони не чули навіть в теорії.
В’ячеслав Курінний, заступник начальника з медичної частини Військово-медичного клінічного центру Північного регіону:
Це вкрай рідкісно, прямо вкрай рідкісно. 36 діб турнікета - це, ну, 900 годин. Ну, і людина вижила за рахунок правильного менеджменту турнікета і взагалі за рахунок того, що його наклали і не чіпали його. За рахунок цього людина жива, здорова, але, на жаль, да, виконана ампутація тієї ділянки кінцівки, яка була з турнікетом. Але якщо б цей турнікет зняли, він би помер. Я, ну, ми не зустрічали в літературі даних про такі довготривалі турнікети.
Попередній рекорд зафіксували також у харківському шпиталі: 24 доби з турнікетом на руці. Зазвичай, його можна накладати не більше ніж на 2 години. Лікарі кажуть: таке досягнення свідчить зокрема й про те, що кровоспинний пристрій застосовують правильно.
В’ячеслав Курінний, заступник начальника з медичної частини Військово-медичного клінічного центру Північного регіону:
Я думаю, навченість зростає. Поступово наповнюються війська людьми, які пройшли базове навчання і розуміють, що і як робити при отримані поранення.
Повернуло вже на одужання і в Олександра. Боєць розповідає: витримав усе, бо хотів знову побачити свою родину і двох синів – дванадцяти й двох років.
Олександр, військовослужбовець:
Я все осознавал, що вже на другий день я сиджу в турнікеті, його не знімають, я не міг його попустити, тому що кровилося. Я вже осознавал, що я втрачу ногу. І я вже не зациклювався, я розумів, що втрачу. Ну, цим і жив, хотів жити, хотів до родини й все.
З харківського шпиталю Олександра повезуть далі лікуватися на захід країни. Попереду довга реабілітація і протезування.
