Олімпійський чемпіон Сердюк захищає кордон і мріє про нові медалі [ Редагувати ]
Олімпійський чемпіон зі стрільби з лука, харків'янин Олександр Сердюк нині служить у 4 прикордонному загоні. Незважаючи на різні бойові завдання, спорт воїн не полишає. Як у війську допомагає спортивна загартованість і про що мріє спортсмен після закінчення бойових дій - у сюжеті.
Олександр Сердюк показує результат свого найбільшого спортивного досягнення.
Це бронзова медаль Олімпійських ігор в Афінах 2004 року. Тут реальна бронза. Це дуже цінно.
Стрільбою з лука він захоплювався ще змалку. Тож перемога на Олімпіаді була такою бажаною для української команди у складі Олександра Сердюка, Віктора Рубана та Дмитра Грачова. Повторити успіх на наступних іграх в Пекіні не змогли, забракло кількох очок. Олександр продовжував займатися спортом. Закінчив військову кафедру, став молодшим лейтенантом Прикордонної служби. 24 лютого 22 року зустрів удома, на Північній Салтівці.
Олександр Сердюк, військовослужбовець 4-го прикордонного загону ПСУ:
З мого балкона, ну, вікна дуже добре бачиться горизонт, бачиться, коли вилітають ракети. Тому я все це бачив з перших хвилин, і зібрав свою родину та евакуював в село під Харків.
Від початку великої війни у лавах прикордонної служби Олександр провадить соціальний супровід військовослужбовців. Був і на бойових виїздах на прикордонні.
Обстановка тяжка. Трошки від дрона уходили на пікапі. Так, трошки відчув, що таке бронежилет, каска, та вже не лук спортивний, а автомат.
І на позиціях біля кордону теж намагався вправлятися з луком. Хай і не на повну.
Олександр Сердюк, військовослужбовець 4-го прикордонного загону ПСУ:
Є такі вправи, які не потребують, щоб лук був завжди під рукою, тобто можна просто повторювати рухи руками. Є така резинка, яку натягуєш - і виходить імітація пострілу з лука. Вона невеличка, це звичайний джгут або медичний.
І побратимам, і тим, хто тільки готується піти до війська, Олександр радить займатися спортом.
Олександр Сердюк, військовослужбовець 4-го прикордонного загону ПСУ:
Фізична підготовка дає про себе знати. Мені набагато, я думаю, легше проходити певний шлях із навантаженням. Ну, і також психологічна підготовка, яка була у спорті.
Він і сам не полишає тренувань. Хоча потрапити на змагання за кордон за три роки ще не вдавалося – останні пропустив, адже був на позиціях.
Я пропустив важливі змагання, змагання найсильніших в Україні, де був перший відбір на перший етап Кубка Європи, який зараз проходив у Туреччині, в Анталії. Тому я туди вже не зміг потрапити, і тепер буде дуже складно потрапити на другий етап Кубка Європи. Ну, будемо намагатися.
На запитання: що робитиме після війни - Олександр відповідає без вагань.
Олександр Сердюк, військовослужбовець 4 прикордонного загону ПСУ:
Далі спортом. На мене чекають тренери Харківської області, щоб я передав свій досвід молодшому поколінню спортсменів і тренерів, тому що в мене за плечима вже дуже багатий досвід. Я тренувався з різними тренерами - тими, хто тренував збірні Італії та Іспанії.
Нині складний час для молодіжного спорту - каже олімпієць. Хтось не може тренуватися, комусь важко виїхати на змагання. Але він впевнений: після війни все вдасться надолужити.
