У Раді розпочалися "підкилимні" змагання за Конституцію [ Редагувати ]

Як давно ви розгортали українську Конституцію? Закон, що має найвищу юридичну силу, за яким має жити вся країна. Його називають Основним. Там сказано, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. Що виключно він має право змінювати конституційний лад в країні, і це право не може бути узурповане державою чи будь-якими посадовими особами. У Конституції записано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека є в Україні найвищою соціальною цінністю.

Соціальне напруження українців досягає свого апогею. Це констатують соціологічні служби. Честь і гідність українців спаплюжена. Нас обманюють і тепер намагаються позбавити головного - права змінити ситуацію, права обирати, в якій країні жити.

На жаль, знову маємо підстави говорити про намагання узурпувати державну владу, змінити Конституційний лад, не порадившись з народом. Спокуса така посилюється у тих, хто владу втрачає, і тепер хоче скористатися апатією людей до владних рокіровок.

Блок Юлії Тимошенко після травневих свят активізував зусилля, спрямовані на зміну Конституції, разом із Партією регіонів. Головна причина - вибори президента 25-го жовтня вже не відбудуться (ймовірно, це буде січень), а це означає, що президентський рейтинг Юлії Тимошенко ще зайві три місяці буде під ударом. Аби не втратити все потім, зараз робиться все, аби закріпити владу за собою, уникнути парламентських виборів та домовитися, хто буде президентом, а хто - прем'єром. Як в Україні досягають особистих політичних інтересів і нехтують державними - матеріал Юрія Сидоренка:

Кулуари Верховної ради цього тижня гули тим, що переговори між БЮТ та Партією регіонів щодо нової редакції Конституції знову увійшли в активну фазу. За неофіційною інформацією, після піврічного відносного затишшя на конституційних фронтах лояльна до БЮТ група "регіоналів" Ахметова-Колесникова та група Портнова - з боку БЮТ, - підсилена Віктором Медведчуком, заново взялися за ревізію Основного закону.

Ганна Герман, народний депутат України, фракція ПР:

- Іде діалог, діалог триває, і це ні для кого не секрет. І в процесі цього діалогу кожна сторона, яка зацікавлена у конституційних змінах, чимось повинна поступитися. Діалог, треба сказати, йде на... можна сказати, на найвищому рівні.

Стимулювало відновлення діалогу кілька чинників. Перший, але не основний - зміна "вартових" у Секретаріаті президента. Мовляв, з відставкою Балоги опір конституційним змінам пом`якшиться, принаймні тимчасово. Поки Віра Ульянченко досконально увійде у стан справ та розробить свою стратегію боротьби із небажаною ревізією Конституції, мине певний час. І причина друга - стрімке падіння рейтингів БЮТ.

Юрій Сидоренко, кореспондент:

- Здавалося б, де Євро-2012 - і де БЮТ. А виявляється, це речі теж взаємопов'язані. У депутатських курилках Верховної ради народні обранці з Блоку Тимошенко пошепки скаржаться один одному: відмова УЄФА від проведення матчів у Дніпропетровську вже вдвічі скоротила кількість прихильників Тимошенко у рідному для неї місті. Мовляв, захотіла б - відстояла.

А якщо додати сюди провал БЮТу на виборах на Тернопільщині та безславну боротьбу із кризою, то все це і дозволяє "регіоналам" повернутися до розмови із прем'єром щодо Конституції, але вже на інших ролях. Адже попередній варіант писався під слабкого Януковича, якому гарантувалося президентство через вибори у парламенті. Тепер прийшов час переглядати попередні домовленості і переписати все під слабку Тимошенко.

Проект нової Конституції був готовий ще восени. Нині "регіонали" хочуть викинути з нього статтю про вибори президента у парламенті. Для Януковича, який зараз більше ніж на десять відсотків випереджає Тимошенко за рейтингами довіри, краще обиратися не трьома сотнями депутатів, а всенародно. І тут вже наступне питання - повноваження глави держави. Відповідно до запропонованих змін, майже уся повнота його влади переходить до прем'єра. У глави держави забирають губернаторську вертикаль та право мати в уряді своїх висуванців - міністрів оборони та зовнішніх справ.

Святослав Олійник, народний депутат України, фракція БЮТ:

- У президента залишаються представницькі функції, одне з силових відомств, тобто СБУ залишається, Рада нацбезпеки й оборони, але забирається можливість втручатися у дії уряду, як це відбувається зараз, коли указами президента зупиняються розпорядження Кабінету міністрів.

Але заковика у тому, що Рада нацбезпеки й оборони теж стає органом, в якому президент може бути лише номінальним главою, бо до її складу входять переважно члени Кабміну. А в тому, щоб глава держави не мав жодного впливу на уряд, розробники нової Конституції теж постаралися. Вони прибрали з повноважень президента право вносити до парламенту кандидатуру прем'єра - мовляв, коаліція, і сама впорається із таким завданням: сама собі внесе, сама собі і проголосує. Далі - більше: вибори до рад усіх рівнів мають відбуватися у два тури. Переможець отримує більшість, а решта місць пропорційно розподіляється між всіма партіями, що подолали тривідсотковий бар'єр: "Остаточні результати виборів до Верховної ради України визначаються у другому турі, в якому беруть участь дві політичні партії, що набрали найбільшу кількість голосів виборців під час першого туру. Політична партія, яка перемогла у другому турі, отримує більшість від конституційного складу Верховної ради України - двісті двадцять шість депутатських мандатів".

Ксенія Ляпіна, народний депутат України, фракція НУ-НС:

- Це дерибан країни на двох. Ти взяв чотирнадцять відсотків, але це найвищий результат. Ну, розпорошилися голосі виборців, немає концентрації на якійсь конкретній політичній силі. А ця найбільша каже: нє, ні фіга, ну і що, що чотирнадцять, я сама тут крута. я хочу мати двісті двадцять шість у парламенті. Іде на другий тур з політичною силою, яка друга. І та, що виграє, має 226. А чому вона має 226, якщо населення її підтримало на 14 відсотків?

Не забули розробники Конституції і самих депутатів. Їхня роль за цим документом зводиться до рівня простих "кнопконатискачів". А щоб у народних обранців навіть бажання не виникало виступати всупереч лінії партії, передбачена дуже проста система позбавлення депутатського мандату: "Невходження народного депутата України до складу депутатської фракції виходу або виключення народного депутата України зі складу такої фракції - повноваження такого народного депутата України вважаються припиненими достроково за рішенням з'їзду цієї політичної партії з дня прийняття такого рішення".

І ЦВК має забрати у такого депутата мандат. Ба навіть більше, у жодному суді не можливо буде оскаржити рішення партійного з'їзду. Отаке кріпацьке право на депутата.

Руслан Князевич, народний депутат України, фракція НУ-НС:

- Коли ти маєш власну точку зору і дозволяєш собі піти проти своєї політичної сили, це закінчується виключенням з партії. Я знаю настрої у переважній більшості навіть тієї фракції, яка ініціює такого роду зміни, то мені здається, що автори не знайдуть підтримки більшості своєї фракції, не кажучи вже про сесійний зал.

Але на чому забуксували розробники Конституції - це судова реформа. Незалежні суди насправді зараз потрібні усім політичним силам, крім БЮТу. Минулорічна судова тяганина навколо указу про розпуск парламенту показала: Блок Тимошенко зараз у змозі заблокувати будь-які дії своїх опонентів через служителів Феміди. То ж хто добровільно відмовиться від такої потужної зброї? Тим більше напередодні виборів, оскільки вірогідність того, що вони все ж таки будуть всенародними, поки дуже велика. Тоді у судах можна буде відбивати у конкурентів ті голоси, які не заробив власною агітацією. І це теж змушує Януковича шукати спільної мови із прем'єром. Адже, за підрахунками штабістів Януковича, через такі судові тяганини їхній лідер може втратити на користь БЮТ до мільйона голосів виборців.

Юрій Сидоренко, Руслан Гончаров, Олександр Пономарьов, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"