Чи вдарить путін "Орєшніком": прогноз експертів [ Редагувати ]
У росії днями посилилися розмови про славнозвісний "Орєшнік". За словами помічника російського диктатора мединського, росіяни, мовляв, буквально вимагають вдарити по Києву та Львову.
Але є ознаки, що це чергова лякачка кремля. І нова порція блефу! Чи так це? Наша британська кореспондентка Світлана Чернецька розпитала західних експертів, навіщо росія саме зараз послуговується такою риторикою і чи стиснула "Павутина" червоні лінії москви?
Країна-агресорка не поспішає відповідати на одну із найрезонансніших атак України. Під удар операції "Павутина" потрапили літаки, здатні нести ядерну зброю. Це точно червона лінія кремля. І покаранням за таку зухвалість мали б стати, якщо не застосування тактичної ядерної зброї, то удар гіперзвуковою ракетою "Орєшнік", якою так залякує кремль.
Чому відповіді досі не було? І що це означає для подальшого перебігу війни? Пояснення експертів у сюжеті Світлани Чернецької.
Операція "Павутина" - це атака не просто на стратегічну авіацію, а й на один із компонентів ядерної тріади рф. Разом із балістичними ракетами наземного запуску та підводними човнами, бомбардувальники далекої дії становлять три види систем доправлення російської ядерної зброї.
Попри такий удар, кремль не погрожує стерти Україну на ядерну пилюку. Натомість у рф заговорили про можливість застосування "Орєшніка". Уперше та наразі востаннє вдалий пуск ракети по території України був у листопаді по машинобудівельному заводу Дніпра. Це була відповідь на дозвіл бити західними ракетами по території рф.
"Орєшнік" виготовлений на базі ракети міжконтинентальної балістичної ракети РС-26 "Рубіж". Та своєю чергою створена на базі РС-24 "Ярс", тобто попри заяви російського диктатора, нічого унікального в "Орєшніку" немає. Це набір старих технологій в новій конфігурації. Оснащений шістьма бойовими частинами, у кожній з яких - суббоєприпаси.
Це балістична ракета середньої дальності - близько 5 з половиною тисяч кілометрів. Гіперзвукова, тобто її швидкість щонайменше вп'ятеро перевищує швидкість світла. Здатна нести ядерні боєприпаси. Як кажуть експерти: менше як пів години їй треба, щоби дістатися європейських столиць, і лічені хвилини до українських міст.
Щоправда, такі ракети не можуть похвалитися точністю. Їх складно навести на малу чи рухому ціль. Вони працюють за кінетичним принципом. Тобто головна сила ураження не вибухівка, а швидкість та маса. Приміром, по Дніпру росіяни вдарили "Орєшніком" з холостими боєголовками без вибухової частини.
Вільям Альберк, експерт із питань оборони та глобальної безпеки:
Удар по Дніпру не був точним. І не мав великого ефекту. Був радше психологічний ефект, мовляв, росія готова використовувати те, що створювала для доправлення ядерної зброї. І той факт, що москва досі не застосувала цю ракету знову, показує: це не дієва система. Насправді крилаті ракети Х-22 і Х-32 не менш ефективні.
"Орєшнік" корисніший для залякування, а не для перемоги. Та й не факт, що росія має більше, аніж 10-15 штук. путін повідомляв, що ракету вже мали відправити в серійне виробництво, але воно дороге й повільне. Військові аналітики припускають: рф здатна виготовляти лише близько 25 таких ракет на рік.
Іян Овертон, дослідник збройного насилля над цивільним населенням:
Деяка зброя, яку нібито має путін, як-от "Орєшнік", може бути неробочою. Насправді багато передових російських систем озброєння: ракета "Буревісник" або торпеда "Посейдон" - викликають запитання, чи це реальність, чи гарна реклама. І хоча ракету "Орєшнік" застосували, вона не була з повноцінними боєголовками, її не випробовували у робочому стані. Повторне застосування могло б виявити технічні недоліки, а цього в кремлі прагнуть уникнути.
Стосовно ще більшої ескалації й застосування ядерної зброї, то це вже червона лінія заходу, яку росія боїться перетнути, бо не лише втратить підтримку Китаю та Індії, тобто торгівельні звʼязки, які тримають її на плаву, а й розлютить США, Європу та весь цивілізований світ.
Щонайменше, викличе нову хвилю військової допомоги: далекобійні ракети "Таурус" чи ще більше F-16 із дозволом бити по території рф. А може призвести до ще розгромніших наслідків. І це попри те, що військова цінність використання тактичної ядерної зброї взагалі сумнівна.
Іян Овертон, дослідник збройного насилля над цивільним населенням:
Бої тривають на неймовірно довгій лінії фронту, тобто немає якогось величезного скупчення військ в одній області, яке можна було б знищити ядерною зброєю. Тож той факт, що ця війна розтягнулася на довгому відрізку, певною мірою може обмежити стратегічну ефективність ядерного удару. Але також не забувайте, що родючий чорнозем України, наприклад, є величезним стратегічним та економічним стимулом для вторгнення. А застосування ядерної зброї отруїть ту землю, яку путін прагне завоювати. Тож раціональної легітимності для такої системи озброєння насправді не існує.
Не те щоб від російського диктатора чекають раціональності. Але це був би постріл собі в ногу. Ризики значно перевищують усі потенційні досягнення.
Вільям Альберк, експерт із питань оборони та глобальної безпеки:
Дивімося правді в очі. путін боїться. Операція "Павутина" планувалася півтора року. Ми не маємо уявлення, скільки інших операцій заплановані вже півтора року чи рік, чи пів року, і коли вони будуть реалізовані. Гадаю, це має той ефект, якого хоче Україна. Це тисне на москву. І знову ж таки, на мою думку, той факт, що путін зволікає зі своєю відповіддю і міркує, що чинити далі, засвідчує, що Україна справді має ініціативу в цьому разі й загнала росію в глухий кут.
Щодо потенційної відповіді кремля на "Павутину" - вона ще може бути. Лише варто памʼятати, наполягають військові аналітики, що з "Павутиною" чи без неї, кремль сам вирішує, коли вдаватися до ескалації. І неодноразово робив це без жодних на те причин. І Київ цілком може відповідати дзеркально.
Іян Овертон, дослідник збройного насилля над цивільним населенням:
Україна має абсолютне право законно захищати себе. І вона завжди діє пропорційно, ми бачили дуже мало цивільних осіб, які загинули від її дій. Вона не діє так, як росія.
Формально росія не висувала нових умов після удару українських дронів. У заявах посадовців звучать традиційні попередження про "наслідки", але жодної конкретики.
Так само як агресорка використовує ядерний шантаж для залякування Заходу, сама вона боїться світової реакції на використання ядерної зброї, бо окрім наслідків, про які росія здогадується чи була відверто попереджена, існує ще ряд непередбачуваних.
