ППО посилюють, бункери риють: Німеччина готується до війни [ Редагувати ]
Німці готуються до війни! Нині міркують про бомбосховища. Планують створити мережу укриттів, аби підготуватися до можливого нападу росії.
Де їх будуватимуть? І чому скептики закликають інвестувати не в бункери, а в систему протиповітряної оборони? Тетяна Логунова знає більше.
Мільйон місць за чотири роки. Німці планують побудувати укриття, де люди зможуть сховатися у разі війни. Точніше, перебудувати. Під бомбосховища вирішено обладнати підземні тунелі, закриті станції метро, підземні паркінги та підвальні приміщення. Встигнути хочуть до 2029-го. Саме тоді, за прогнозами військових експертів, росія може напасти на одну із держав НАТО. А отже, і на весь Північноатлантичний Альянс.
Термінову ревізію усіх укриттів та бункерів країни німецький уряд здійснив одразу після повномасштабного нападу росії на Україну. І побачив невтішні результати. Після закінчення Холодної війни, більшість об'єктів цивільного захисту закрили, зруйнували або продали. У державній власності залишилися тільки кілька сотень бомбосховищ. І не в найкращому стані!
Ганс-Вальтер Борріс, заступник голови правління асоціації захисту критичної інфраструктури Німеччини:
Скажу чітко й однозначно - укриттів замало. З двох тисяч бункерів, у нас зосталося трохи більше як п'ятисот. І є одне велике "але" - захисні функції цих сховищ розраховані на кінець Другої світової війни та ранню фазу холодної війни. Тобто, вони не гарантують захист від сучасної зброї.
Ось такий вигляд, наприклад, має бункер, що зберігся донині. Спорудили його у розпал Холодної війни, коли Захід готувався до ядерного конфлікту з Радянським Союзом. В укритті, розрахованому на 10 тисяч жителів Берліна, тепер музей.
Кай Хайне, представник музею "Підземні світи Берліна":
Жодне сховище з тих, що збереглися, не можна використовувати без модернізації. І спершу потрібно відповісти на запитання: від чого ці укриття мають захистити і скільки часу в них перебуватимуть люди? Імовірно, тільки в ремонт вентиляції та водовідведення доведеться вкласти кільки мільярдів євро.
Інвестувати не в сховища, а в систему протиповітряної оборони закликають експерти із захисту критичної інфраструктури. Мовляв, це дорожче, але ефективніше.
Ганс-Вальтер Борріс, заступник голови правління асоціації захисту критичної інфраструктури Німеччини:
Нам потрібна сучасна й потужна система протиповітряної оборони. Поясню, чому. Візьмемо, приміром, російський анклав Калінінград. Звідти гіперзвукова ракета долетить до Берліна, Парижа чи Лондона приблизно від двох до чотирьох хвилин. Це відрізняється від років Другої Світової, коли попереджали: "Бомбардувальники тримають курс з Ганновера в напрямку Берліна, у вас є 15 хвилин". Час попередження дуже скоротився, тож і бункери та укриття вже застаріли.
Нині основа німецької системи протиповітряної оборони - це комплекси "Петріот". У німців дев'ять таких систем. Незабаром на озброєння Бундесверу надійдуть і надсучасні комплекси IRIS-T, які офіційний Берлін надає й Україні. До кінця року Німеччина отримає ще й ізраїльську систему ППО "Стріла 3", яка є елементом мережі захисту "Залізний Купол". Це комплекс великої дальності, розроблений для збивання балістичних ракет поза земною атмосферою. Він здатен перехоплювати ворожі цілі на висоті понад 100 кілометрів! Радіус дії - майже дві з половиною тисячі кілометрів. Тобто, "Стріла" допоможе захистити від ракетних ударів не тільки територію Німеччини, а й сусідні держави.
